Вчені вже давно знають: процес старіння не є рівномірним. Ми не старіємо «поступово» щороку однаковими темпами. Натомість існують так звані критичні вікові періоди, коли організм переживає справжні «сплески старіння».
Раніше дослідження показували, що подібні різкі зміни можуть відбуватися приблизно у 44 та 60 років. А нещодавно міжнародна група науковців, опублікувавши роботу в журналі Cell, підтвердила: найсерйозніший «злам» відбувається у проміжку від 45 до 55 років, а пікове прискорення старіння припадає на 50 років.
Дослідники проаналізували 516 зразків 13 різних типів людських тканин — від серцево-судинної та травної системи до м’язів, шкіри, крові та імунної системи. Матеріал був зібраний від 76 донорів віком від 14 до 68 років.
Вчені вивчали зміни у білках — головних «будівельних блоках» клітин, які забезпечують роботу всіх систем організму. Саме вони відображають, як старіють наші органи. На основі цих даних було створено «протеомний атлас старіння», що охоплює пів століття життя людини.
«Наш атлас охоплює сім основних фізіологічних систем і 13 ключових тканин, формуючи панорамну картину старіння на рівні білків», — пояснює керівник дослідження, професор Гуан-Хуей Лю з Китайської академії наук.
Вчені з’ясували: між 45 і 55 роками більшість органів проходять через справжній «молекулярний шторм». Тисячі білків починають поводитися інакше, запускаючи ланцюгову реакцію в усьому організмі.
Особливо сильно перебудовується аорта — головна артерія, що відповідає за кровопостачання. Вона ніби стає «центром управління старінням», посилаючи сигнали, які впливають на всі інші органи.
Крім того, вчені виявили 48 білків, рівень яких із віком різко зростає. Вони безпосередньо пов’язані з такими хворобами, як:
«Старіння органів — це першопричина більшості хронічних хвороб. Кожне геріатричне захворювання є лише конкретним проявом цього процесу», — наголошує професор Лю.
Кардіолог Ченг-Хан Чен, медичний директор програми структурної кардіології у США, пояснює:
«Це дослідження показало, що зміни в білках, пов’язані зі старінням, починають різко прискорюватися приблизно у 50 років. Це допомагає краще зрозуміти біохімічні процеси старіння і потенційно знайти способи впливати на них на різних етапах життя».
Лікар додає, що розуміння природи «нормального» старіння допоможе зрозуміти, як відхилення від нього призводять до хвороб, і зрештою дозволить розробити нові методи терапії.
Геріатр Маніша Парулекар із Університетського медичного центру Гекенсак (Нью-Джерсі) підкреслює інший важливий аспект:
«Це дослідження — про перехід від реактивної медицини, яка бореться з наслідками хвороб, до проактивної, яка попереджає їх. Якщо ми знатимемо, коли саме відбуваються ключові зміни, зможемо допомогти людям жити не лише довше, а й якісніше».
Вона зазначає: ідеальним наступним кроком було б довготривале спостереження за одними й тими ж людьми, щоб бачити їхні індивідуальні зміни на рівні білків і враховувати різницю у способі життя та генетиці.
Старіння — неминучий процес, але він не однаковий у кожного. Організм може десятиліттями працювати стабільно, а потім раптово пройти через критичний період змін. Вік близько 50 років — саме такий момент.
Розуміння цього допомагає:
Сучасна наука робить лише перші кроки до розкриття таємниць старіння. Але вже зрозуміло: у 50 років відбувається переломний етап, коли органи різко починають здавати. Це пояснює, чому саме після цього віку зростає ризик серйозних хронічних хвороб.
Знання про те, коли саме і як старіє організм, може стати ключем до того, щоб не просто продовжити тривалість життя, а зробити його здоровішим і якіснішим.
Джерело: MedicalNewsToday