За даними Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC), у Сполучених Штатах хтось переживає інфаркт кожні 40 секунд. Щоб знизити ризик серцево-судинних подій, лікарі часто рекомендують, наприклад, аспірин. Але є й інша сторона: деякі поширені ліки можуть, навпаки, підвищувати ймовірність інфаркту.
Дослідження показують, що одна з найчастіше призначуваних груп препаратів — інгібітори протонної помпи (ІПП), які застосовуються для лікування печії та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), може збільшувати ризик серцевого нападу до 21%. До цієї групи належать добре відомі препарати, такі як Нексіум (Nexium), Прилосек (Prilosec), Превацид (Prevacid) та Зегерід (Zegerid), які можна знайти навіть без рецепта.
У журналі PLOS One було опубліковано масштабне дослідження, яке вперше показало чіткий зв’язок між прийомом ІПП і підвищеним ризиком інфаркту серед загального населення.
Вчені з Медичного центру Стенфордського університету та клініки Houston Methodist проаналізували дані майже 3 мільйонів пацієнтів у США. Виявилося, що люди, які регулярно приймали ІПП, мали на 16–21% вищий ризик інфаркту, ніж ті, хто не користувався цими препаратами.
Найважливіше — цей ризик стосувався усіх пацієнтів, а не лише літніх людей чи тих, хто вже мав серцеві проблеми. Це стало несподіванкою, адже раніше вважалося, що небезпека стосується лише невеликої групи пацієнтів із ішемічною хворобою серця, які додатково приймали клопідогрель (препарат для запобігання тромбозу).
Доктор Ніколас Ліпер, професор хірургії в Стенфорді та головний автор дослідження, пояснює:
«Спочатку вважали, що ризик пов’язаний виключно з взаємодією між ІПП і клопідогрелем. Але результати великого аналізу показали: небезпека існує і для ширшої групи людей».
Подібні результати підтвердило й дослідження 2024 року, опубліковане в European Heart Journal, де було доведено, що ІПП підвищують ризик раптової зупинки серця поза лікарнею.
ІПП широко призначають при ГЕРХ, але вони — не єдиний варіант лікування. Дослідження PLOS One показало, що блокатори H2-рецепторів (наприклад, Тагамет, Пепцид, Аксид), які також знижують вироблення кислоти в шлунку, не підвищують ризик інфаркту.
Обидві групи препаратів працюють за схожим принципом — блокують вироблення кислоти, однак ІПП діють швидше та потужніше. Саме тому лікарі часто призначають їх у першу чергу. Але тепер все більше фахівців закликають зважати на довгострокові ризики.
Науковці все більше звертають увагу, що ризик інфаркту — не єдина проблема з цими препаратами.
Доктор Ліпер підсумовує:
«Наші дані викликають занепокоєння. Ці препарати продаються без рецепта й входять до числа найчастіше призначуваних у світі. Але вони можуть бути не такими безпечними, як ми вважали раніше».
Інгібітори протонної помпи, які більшість людей вважає звичайними засобами «від печії», насправді можуть мати серйозні побічні ефекти — від підвищеного ризику інфаркту до ймовірності розвитку деменції чи мігрені.
Звісно, ці препарати можуть бути необхідними в окремих випадках, але лікарі радять:
Ваше здоров’я серця та мозку варте того, щоб ставитися до ліків уважно й свідомо.
Source: CDC: About Heart Attack Symptoms, Risk, and Recovery
Source: PLOS One: Proton Pump Inhibitor Usage and the Risk of Myocardial Infarction in the General Population
Source: European Heart Journal: Use of proton pump inhibitors is associated with increased risk of out-of-hospital cardiac arrest in the general population
Source: Alzheimer’s & Dementia: Proton pump inhibitors and dementia
Source: Neurology: Cumulative Use of Proton Pump Inhibitors and Risk of Dementia