Величезну роль у порятунку радянських солдатів на фронтах Великої світової війни зіграв граміцидин С — один із перших антибіотиків у СРСР. Паста для зовнішнього застосування лікувала гнійні інфекції, гангрени і опіки, вбивала небезпечні стрептококові та стафілококові бактерії.
Архівні документи, пов’язані зі створенням і виробництвом цих ліків опублікували “Известия”. Зазначається, що вони були вироблені в 1942 році мікробіологами Георгієм Гаузе і Марією Бражніковою.
“У назві препарату відбилася його дія: перша частина назви означає, що він вбиває грам-позитивні бактерії. Друга частина — цидин — походить від латинського caedo (вбивати). Літера С в назві антибіотика означала “радянський”, вона була потрібна для того, щоб відрізнити версію ліків від граміцидину, відкритого раніше у США”, — розповіла доцент Сеченівського університету Віра Кузіна.
Повідомляється, що недоліком цього засобу була висока токсичність, тому він міг використовуватися винятково у вигляді пасти для зовнішнього застосування, але і в такому вигляді він виявився настільки ефективним, що 1943 році став масово вироблятися і поставлятися на фронт.
Слава про ефективність радянського препарату пішла далеко за межі СРСР. Він був набагато ефективнішим, ніж його американський аналог.
Зазначається, що препарат є актуальним і для сучасної медицини. Зараз граміцидин С можна придбати у будь-якій аптеці у вигляді таблеток або спреїв від болю в горлі.
Джерело: Обозреватель
