Лікарка пояснила, як відрізнити поширені симптоми, які часто плутають із деменцією або депресією. Такі прояви, як втрата пам’яті, сплутаність свідомості чи зміни в характері, можуть стати справжнім випробуванням для сімей. Але, за словами докторки Рупи Пармар, сімейної лікарки та медичної директорки клініки Midland Health, не кожен випадок забудькуватості чи «туманності» в голові означає деменцію.
Іноді справжня причина полягає у депресії або так званій псевдодеменції — стані, який можна лікувати, але який дуже схожий на деменцію і викликає ті самі страхи.
«Легко припустити, що близька людина починає хворіти на деменцію. Та в деяких випадках такі симптоми можуть свідчити про депресію, а не про незворотні зміни мозку», — зазначає докторка Пармар.
У людей похилого віку депресія часто проявляється подібно до деменції: з’являються проблеми з пам’яттю, сповільнене мислення, зниження концентрації уваги, зміни настрою. Такий стан зазвичай називають псевдодеменцією — когнітивним спадом, який зовні нагадує деменцію, але викликаний депресією, а не руйнуванням клітин мозку. Добра новина в тому, що існують важливі ознаки, які допомагають їх розрізнити.
1. Початок і розвиток симптомів.
Головна відмінність полягає у швидкості появи симптомів. Деменція розвивається поступово — роками, із повільним, помітним із часом погіршенням. Проблеми з пам’яттю, спричинені депресією, зазвичай виникають раптово — протягом кількох тижнів чи місяців — і можуть зникати та повертатися.
2. Час доби.
При псевдодеменції симптоми часто сильніші вранці, тоді як при справжній деменції вони посилюються увечері або вночі. Це явище називають синдромом заходу сонця — коли під кінець дня зростають сплутаність і тривожність. На ранніх етапах родина може навіть не помічати проблеми, адже людина здатна приховувати дрібні провали пам’яті.
3. Усвідомлення проблеми.
Люди з депресією зазвичай помічають свою забудькуватість і переживають через це. Натомість люди з деменцією можуть не усвідомлювати масштабу втрат пам’яті або заперечувати їх, іноді навіть реагуючи роздратовано, коли їм про це говорять.
4. Мотивація та зусилля.
Депресія забирає енергію та інтерес до життя. Такі люди виглядають байдужими, швидко здаються або не можуть зосередитися на завданнях. Люди з деменцією, навпаки, намагаються відповідати, але часто дають неправильні, проте впевнені у собі відповіді, оскільки не можуть пригадати потрібну інформацію.
5. Рухові навички.
Деменція може впливати на мовлення, письмо чи координацію рухів. При депресії таких порушень зазвичай не спостерігається.
«Помилковий діагноз деменції, коли насправді причиною є депресія, може позбавити людину шансів на покращення», — наголошує докторка Пармар. — «Варто також пам’ятати, що депресія у літньому віці підвищує ризик розвитку деменції в майбутньому. На щастя, при ефективному лікуванні — психотерапії, підтримці способу життя або медикаментах — концентрація та пам’ять можуть відновитися».
Вона додає:
«Якщо ви або ваша близька людина помічаєте проблеми з пам’яттю, сплутаність чи сповільнення, не поспішайте думати про деменцію. Варто зупинитися й перевірити, чи не пов’язано це з настроєм, мотивацією чи депресією».
Фахівчиня радить якомога швидше звернутися до спеціаліста для повного обстеження: перевірки настрою, тестів пам’яті, а за потреби — МРТ мозку чи аналізів крові, щоб виключити медичні причини.
«Правильний діагноз може змінити життя на краще», — підсумовує докторка Пармар.