Коли людям із зайвою вагою традиційні методи схуднення не допомагають, то, як остання надія застосовується хірургічне лікування ожиріння.
Хірургічні методи лікування ожиріння
Існує кілька видів хірургічного лікування ожиріння, які сприяють зниженню ваги:
Установка внутрішньошлункового балона
Історія виникнення методу. Данські вчені запропонували альтернативний спосіб схуднення шляхом установки гумового балона в шлунок. Учені займалися питаннями утворення каменів у шлунку, виявили, що за наявності великих каменів (безоара) пацієнт не їсть багато, тому не набирає вагу, а навпаки худне.
Суть методу. Балон поміщається в шлунок, потім наповнюється фізіологічним розчином. Балон знижує ємність шлунка, тому що пацієнт починає вживати менше їжі. Балон викликає почуття ситості й наповненості шлунка, тому пацієнт з’їдає меншу кількість їжі і за рахунок цього втрачає вагу.
За один прийом їжі пацієнт з’їдає не більше 100-150 мл їжі, після чого настає тривале почуття насичення.
Як влаштований сучасний внутрішньошлунковий балон. Балон виготовляють з щільного медичного силікону, поверхня якого ідеально рівна і гладка, у формі сфери. Завдяки своїй формі і матеріалу з якого він зроблений, балон легко пристосовується до шлунку пацієнта.
Установка внутрішньошлункового балона. Методика установки балона в шлунок нагадує гастроскопію: під контролем ендоскопа в шлунок встановлюється балон. Потім балон наповнюється фізіологічним розчином в об’ємі 400 – 700мл.
Схуднення за допомогою внутрішньошлункового балона. Основна перевага даного методу – не потрібно дотримуватися спеціальної дієти і обмежувати себе в продуктах. У середньому внутрішньошлунковий балон знаходиться в шлунку пацієнта 3-6 місяців. Протягом цього періоду виробляється звичка до меншого споживання їжі, при цьому пацієнт їсть звичні продукти харчування. Не рекомендується вживати у великих кількостях висококалорійні і солодкі продукти. У перший місяць пацієнти худнуть на 5-10 кг, за 3-4 місяці пацієнти худнуть на 20-35 кг. Через 3-6 місяців балон віддаляється, після чого потрібно обмежувати споживання жирних і солодких продуктів.
Установка шлункового бандажа
Суть методу. Суть бандажування полягає в значному зменшенні об’єму шлунку, в результаті людина їсть менше їжі. На верхню частину шлунка, відразу під стравоходом, накладається спеціальний силіконовий бандаж (кільце).
Умовно шлунок розділяється на дві частини і схожий на пісочний годинник. Об’єм верхньої частини шлунка, та, що знаходиться над бандажем, не більше 15-20 мл, тобто одна столова ложка. Їжа, що потрапила у верхню частину шлунка, заповнює малу частину шлунка і викликає швидке відчуття насичення. Поступово їжа переходить з верхньої частини шлунка в нижню, де перетравлюється природним чином.
З’їдаючи малу кількість їжі, пацієнт швидко насичується, кількість споживаних калорій знижується, і людина починає різко худнути.
Будова бандажа. Бандаж – це фіксатор, виготовлений з медичного силікону шириною 13 мм. Фіксатор довжиною 11см в застебнутому вигляді являє собою кільце, яке накладають на шлунок. До фіксатору приєднана гнучка трубка довжиною 50 см, поверх фіксатора накладена манжета, яку можна накачати.
Перевага бандажування в можливості регулювання діаметра кільця в будь-який час після операціі. Манжета може роздуватися і зменшуватися шляхом додавання або видалення рідини з кільця. Для цього на животі під шкірою розташовується «порт», який з’єднаний з кільцем (фіксатором) тонкою трубочкою. Додавання та видалення рідини проводиться шляхом уколу в порт тонкою голкою, що займає менше хвилини. «Порт» не помітний на тілі пацієнта, порт можна намацати, володіючи навичками лікаря.
Установка бандажа. Бандаж накладається навколо шлунка ендоскопічним шляхом, через косметичні проколи.
Після установки бандажа. Після бандажування шлунка необхідно дотримуватися особливого характеру харчування: розділяти прийом твердої їжі і рідини, тобто не слід пити і їсти одночасно. Деякі продукти можуть погано переноситися пацієнтами, наприклад жорсткі продукти, фрукти і овочі зі шкіркою.
Схуднення після установки бандажа. Бандаж може перебувати навколо шлунка протягом декількох років. Через 3 місяці після установки бандажа пацієнт втрачає 20% надлишкової маси тіла. Протягом 5 років втрачається 65% надлишкової маси тіла.
Шунтування шлунка
Суть методу. Шляхом перетину, шлунок пацієнта розділяється на два відділи – маленький і великий. Їжа потрапляє в маленький шлунок, розмір якого 20-50 мл. До маленького шлунку підшивається петля тонкої кишки (всередині тонкої кишки відбувається всмоктування поживних речовин), тому їжа направляється по короткому шляху.
Зниження ваги після шунтування. Після операції шунтування людина з’їдає не більше 20 мл їжі, у свою чергу їжа мине більшу частину шлунка і тонкої кишки. За рахунок зниження всмоктування поживних речовин і кількості споживаних калорій, зменшується вага пацієнта.
Шунтування шлунка сприяє довготривалому зниженню ваги і збереженню ваги до кінця життя.
