Categories: Неврологія

Гострий ішемічний інсульт: діагностика та лікування

Гострий ішемічний інсульт – стан, що вимагає негайної госпіталізації хворого та проведення адекватних медичних заходів.

Що це таке?

Ішемічний інсульт (або інфаркт мозку) – раптове порушення кровообігу в мозку, для якого характерна осередкова неврологічна або загальмозкова симптоматика, що зберігається більше 24 годин. Різке прогресування захворювання може призвести до швидкої смерті пацієнта, тому в ці години важливо надати хворому адекватну медичну допомогу.

У всьому світі смертність від ішемічного інсульту неухильно зростає, і на сьогоднішній день за кількістю летальних результатів це захворювання займає друге місце після ішемічних хвороб серця.

Класифікація

Сучасній медицині відомо, що ішемічний інсульт не є окремим захворюванням, а формується на тлі низки серцево-судинних порушень. У пацієнтів з ішемічним інсультом часто виявляються такі захворювання: атеросклероз, артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця, ішемічна хвороба серця, ревматичні пороки, цукровий діабет та інші захворювання, що вражають серцево-судинну систему.

Залежно від причин, виділяють кілька патогенетичних форм ішемічного інсульту:

  • кардіоемболічний – настає внаслідок аритмії, інфаркту міокарда або клапанного пороку серця;
  • лакунарний – виникає при оклюзії (порушення прохідності) дрібних артерій;
  • атеротромботичний – розвивається на тлі атеросклерозу великих артерій;
  • ішемічний інсульт, наступаючий внаслідок рідкісних захворювань (наприклад, гіперкоагуляція крові, розшарування стінок артерій);
  • ішемічний інсульт з невстановленою причиною.
Діагностика ішемічних інсультів

Вирішальне значення для вибору лікувальної тактики при ішемічному інсульті має діагностика. На жаль, на сьогоднішній день точна діагностика захворювання можливо лише в 70 – 75% випадків.

Важливе значення в діагностиці ішемічного інсульту займає фізикальне обстеження хворого, при якому лікар оцінює стан серцево-судинної, дихальної систем, а також проводиться неврологічний огляд.

Основним методом дослідження при ішемічному інсульті є комп’ютерна томографія. За останній час точність цього методу зросла з 55% до 95 – 100%. Майже у всіх випадках комп’ютерна томографія дозволяє спеціалісту відрізнити інфаркт мозку від крововиливу. У той же час геморагічний інфаркт (коли крововилив виникає в області некрозу мозкової тканини) виявляється не завжди.

Більш чутливим методом діагностики ішемічного інсульту є магнітно-резонансна томографія. Однак у випадку екстреної діагностики МРТ поступається КТ у виявленні крововиливів.

Для дослідження ліквору проводиться люмбальна пункція. У більшості випадків внутрішньомозкового крововиливу і у всіх випадках субарахноїдального крововиливу в лікворі пацієнтів виявляється кров. У випадку з ішемічним інсультом, кров у лікворі не присутній.

Візуалізація сонних артерій і оцінка в них кровотоку проводиться за допомогою ультразвукових методів діагностики – доплерографії і дуплексного сканування. Оцінити швидкість кровотоку в деяких внутрішньочерепних судинах дозволяє новий метод діагностики – транскраніальна доплерографія. Транскраніальне допплерівське дослідження дає можливість виявити стеноз внутрішньочерепних артерій, крім того, цей вид дослідження дуже інформативний при діагностиці спазмів артерій при субарахноїдальному крововиливі.

Для більш точної діагностики, особливо перед планованою операцією, проводиться церебральна ангіографія. Суть даного методу полягає у введенні тонкого катетера в стегнову артерію. Як тільки катетер досягає сонних артерій, через нього вводиться контрастна речовина, після чого робиться ряд рентгенівських знімків.

Лікування

Базисна терапія при ішемічному інсульті спрямована на підтримку життєво-важливих функцій хворого. Проводяться заходи для нормалізації дихальної та серцево-судинної систем. За наявності ішемічної хвороби серця пацієнтові призначають антиангінальні лікарські препарати, а також засоби, що поліпшують насосну функцію серця – серцеві глікозиди, антиоксиданти, препарати, що нормалізують тканинний метаболізм. Також проводяться спеціальні заходи, спрямовані на захист головного мозку від структурних змін та набряку головного мозку.

Специфічна терапія при ішемічному інсульті переслідує дві основні мети: відновлення кровообігу в області поразки, а також підтримання метаболізму мозкових тканин та їх захист від структурних ушкоджень. Специфічна терапія ішемічного інсульту передбачає проведення медикаментозних, немедикаментозних, а також хірургічних методів лікування.

У перші кілька годин з моменту початку захворювання є сенс у проведенні тромболітичної терапії, суть якої зводиться до лізису тромбу і відновленні кровотоку в ураженій частині мозку.

Виживання хворих після інсульту складає 70% в перший рік життя після захворювання, і 25% через 10 років. Повторні випадки ішемічного інсульту виникають у 30% хворих у перші 5 років після першого випадку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ, ЙОГО НАСЛІДКИ

ЩО ТАКЕ ІНСУЛЬТ І ЧОМУ ВІН ВИНИКАЄ?

Поділитися