Хронічний коліт вважається однією з найбільш поширених хвороб травної системи.
Хронічний коліт це хронічне запальне захворювання товстої кишки. Для нього характерний розвиток запально- дистрофічних змін у слизовій оболонці . При тривалому перебігу на слизовій з’являються атрофічні зміни . При хронічному коліті порушується функція товстого кишечника.
Захворювання може з’явитися через потрапляння в організм кишкових інфекцій , або внаслідок неінфекційних причин .
Причинами хронічного коліту є інфекційні захворювання (найчастіше дизентерія , сальмонельоз) . Але в основному хронічний коліт має неінфекційне походження : порушення режиму харчування і неправильний раціон , тривалий вплив токсичних речовин (що потрапили ззовні або що утворюються організмі) , безконтрольний прийом ліків (антибіотиків , проносних) , харчова алергія , і може супроводжувати хвороби ШКТ (панкреатит , гастрит) . Хронічний коліт може бути викликаний наявністю глистів або присутністю паразитів в організмі ( амеб , трихомонад , лямблій ) .
Біль при хронічному коліті може з’являтися в будь-яких відділах черевної порожнини. Біль буває ниючою , тупою або у вигляді болючих переймів . Як правило , хворобливі відчуття посилюються після їжі і при ходьбі , а місце болю не можна чітко визначити . Після відходження газів і спорожнення кишечника біль слабшає.
Хронічний коліт також може супроводжуватися бурчанням в животі , відчуттям неповного випорожнення кишечника , метеоризмом , а діарея змінюється запорами. Інші симптоми захворювання – відсутність апетиту , гіркота в роті , нудота , загальна слабкість. При пальцевому обстеженні болючість відчувається по ходу товстого кишечника.
Стан хворого хронічним колітом то поліпшується , то погіршується.
Як видно з вище сказаного , прояви хронічного коліту значно погіршують людині життя . Але головна небезпека захворювання в тому , що деякі його симптоми схожі з симптомами інших хвороб, зокрема , панкреатиту , пухлини товстої кишки. Тому запускати захворювання або намагатися лікувати його , грунтуючись тільки на суб’єктивних скаргах , неприпустимо. Підтвердити або спростувати діагноз і призначити лікування може тільки лікар на підставі результатів необхідних аналізів і досліджень.
Лікар – гастроентеролог діагностує хронічний коліт на підставі результатів ірриго – , колоноскопії і ректороманоскопії . Якщо потрібно , під час колоноскопії беруть біопсію слизової оболонки товстої кишки для гістологічного дослідження.
Ці дослідження дозволяють візуалізувати анатомічні та функціональні особливості товстого кишечника і вивчити стан слизової на протязі товстої кишки.
Принцип лікування хронічного коліту полягає у проведенні протизапальної терапії , відновленні нормальної мікрофлори кишечника і його моторної функції , а також у лікуванні загострень супутніх захворювань.
При лікуванні хронічного коліту інфекційної природи , насамперед , впливають на інфекцію , яка спровокувала захворювання . Лікування включає такі складові:
Якщо пацієнт скаржиться на сильні болі , йому призначають прийом спазмолітиків . При переважному ураженні прямої кишки використовуються лікувальні клізми (масляні та протизапальні) .
Поза періодом загострення показані фізіотерапевтичні процедури , масаж , ЛФК . Пацієнт може отримати санаторно-курортне лікування.
Профілактика виникнення хронічного коліту полягає в тому , щоб дотримуватися раціонального харчування , дотримуватися режиму сну і відпочинку і, в цілому , вести здоровий спосіб життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПРИЧИНИ БОЛЮ В ТОВСТОМУ КИШЕЧНИКУ