Порушення балансу вагінальної мікрофлори може стати причиною розвитку бактеріального вагінозу – інфекційного захворювання, що доставляє жінкам відчутний дискомфорт. Розповідаємо, що це за хвороба, як вона проявляється, і як її радять лікувати лікарі.
Бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз піхви, гарднерельоз, неспецифічний вагініт) – найбільш поширена причина вагінальних інфекцій у жінок дітородного віку. Незважаючи на те, що хвороба часто розвивається після статевого акту з новим партнером, бактеріальний вагіноз не є статевою інфекцією.
– Це один з видів бактеріальних вагінітів, коли баланс між нормальною і умовно-патогенною мікрофлорою порушується під впливом ряду факторів, – розповідає акушер-гінеколог Олена Березовська. – Виникнення БВ залежить від віку жінки, її сексуальної активності, гормонального балансу, імунологічного статусу, дотримання гігієни статевих органів, наявності шкірних захворювань.
ІПСШ, застосування антибіотиків, гормонів, ендокринні розлади, порушення менструальної функції, хірургічне переривання вагітності, операції, проникаючі діагностичні та лікувальні маніпуляції, внутрішньоматкова контрацепція та навіть екологічні проблеми також можуть призводити до порушення балансу вагінальної флори. Під впливом цих факторів відбувається різке зниження кількості лактобактерій, що, в свою чергу, веде до зниження вмісту молочної кислоти і зсуву pH в лужну сторону. При цьому створюються умови для прискореного розмноження умовно-патогенної мікрофлори і гарднерели.
Оскільки саме гарднерела (Gardnerella vaginalis) у більшості випадків викликає дисбактеріоз піхви, багато лікарів називають бактеріальний вагіноз гарднерельозом.
Про причини БВ нам розповів акушер-гінеколог В’ячеслав Іванніков:
Мікрофлора піхви являє собою рухливу екосистему. У нормі її основою є лактобацили, які відіграють захисну функцію. Лактобацили переробляють глікоген в молочну кислоту, знижуючи кислотність піхви. Крім того, лактобацили утворюють перекис водню.
Кисле середовище піхви і перекис водню пригнічують ріст умовно-патогенних мікробів (стафілококів, стрептококів, кишкової палички, анаеробних бактерій, гарднерели та ін.), які в невеликій кількості виявляються в піхві у переважної більшості жінок. Якщо частка лактобацил знижується, їх місце в екосистемі займають умовно-патогенні мікроби (в першу чергу гарднерели).
Бактеріальний вагіноз може розвинутися у будь-якої жінки.
Таким чином, причиною захворювання є не просто наявність збудників бактеріального вагінозу (вони є в невеликій кількості майже у кожної жінки), а зміна співвідношення частки лактобацил і умовно-патогенних мікробів, що викликають бактеріальний вагіноз. При бактеріальному вагінозі частка лактобацил зменшується, а частка збудників БВ збільшується. Ось чому бактеріальний вагіноз називають дисбактеріозом піхви.
Бактеріальний вагіноз може розвинутися у будь-якої жінки, хоча деякі чинники порушують природну мікрофлору і підвищують ризик розвитку захворювання:
Ви НЕ можете отримати бактеріальний вагіноз в плавальному басейні, від унітазів, постільної білизни або інших предметів.
Близько 50% жінок з бактеріальним вагінозом не мають ніяких симптомів. Більш того, іноді бактеріальні вагінози можуть з’являтися і зникати без видимої причини. За статистикою, навіть якщо лікування антибіотиками є ефективним в 90% випадків, у 25% жінок бактеріальний вагіноз може розвиватися повторно протягом наступних чотирьох тижнів.
Головною ознакою бактеріального вагінозу є виділення з піхви: рідкі та водянисті, сірого або білого кольору, без запаху або з сильним неприємним запахом «риби».
Печіння під час сечовипускання і свербіж зовнішніх статевих органів також можуть вказувати на дисбактеріоз піхви, але зустрічаються значно рідше.
Зазвичай бактеріальний вагіноз діагностують під час огляду: гінеколог, крім скарг пацієнтки, зверне увагу на наявність білих або сірих виділень і неприємного запаху. Якщо пацієнтка сексуально активна, є шанс, що вона може мати ІПСШ, і лікар може призначити деякі додаткові аналізи.
– Лікування БВ досить просте – це застосування протимікробних препаратів, що містять метронідазол, – каже Олена Березовська. – У деяких випадках лікування повинно бути циклічним. Після протимікробного лікування бажано провести відновлення нормальної мікрофлори піхви препаратами лактобактерій. Важливо пам’ятати, що усунення або зменшення впливу факторів, що провокують зростання умовно-патогенної флори, є запорукою успішного лікування. Оскільки дисбактеріоз піхви часто взаємопов’язаний з дисбактеріозом кишечника, корекція бактеріальної флори кишечника сприяє зниженню числа рецидивів захворювання.
Лікування чоловіків-партнерів не зменшує кількості рецидивів дисбактеріозу вагіни у жінок.
Примітно, що чоловікам, як правило, не потрібне лікування в разі бактеріального вагінозу: дослідження показали, що одночасне лікування партнерів не зменшує кількості рецидивів дисбактеріозу вагіни у жінок.
Лікування бактеріального вагінозу особливо важливо для вагітних, оскільки захворювання підвищує ризик передчасних пологів. Жінки, у яких раніше були передчасні пологи або народжувалися діти з низькою масою тіла, повинні звернутися до гінеколога навіть при відсутності будь-яких симптомів.
Бактеріальний вагіноз можна лікувати за допомогою антибіотиків. При правильному використанні один дають від 85% до 90% ефективності.
Метронідазол – найпоширеніший антибіотик для лікування бактеріального вагінозу. Його призначають:
Важливо: метронідазол погано взаємодіє з алкоголем, тому приймаючи даний антибактеріальний препарат, ви не повинні вживати спиртне як мінімум 48 годин після закінчення лікування.
Кліндаміцин – антибіотик, який часто використовують для лікування бактеріального вагінозу, якщо метронідазол не працює, або хвороба повернулася. Його призначають:
Важливо: при лікуванні кліндаміцином деякі бар’єрні методи контрацепції стають менш ефективними (презервативи з латексу, діафрагми), тому жінкам рекомендується використовувати додаткові контрацептиви (презервативи з поліуретану).
Тинідазол – ще один антибіотик, який допоможе позбутися від бактеріального вагінозу, якщо метронідазол виявився неефективним. Його приймають перорально 1 раз. Беручи ці ліки, не можна пити алкоголь.
В інтернеті можна знайти безліч порад по народному лікуванню БВ. Найчастіше рекомендують спринцюватися настоями ромашки, відварами дубової кори, черемхи, листя мати-й-мачухи і плодів ялівцю. Також зустрічаються рецепти ванночок з рослинних відварів.
Самостійно лікувати бактеріальний вагіноз за допомогою неперевірених народних рецептів категорично не рекомендується: по-перше, жінка може пропустити супутнє запалення, при якому прогрівання протипоказані, по-друге, вчені довели, що спринцювання підвищує ризик раку яєчників в 2 рази, може сприяти розвитку раку шийки матки, кандидозу (молочниці) і деяких статевих інфекцій.
Неправильне лікування дисбактеріозу піхви може призвести до небезпечних наслідків.
Якщо ви хочете вилікувати бактеріальний вагіноз без антибіотиків, обов’язково проконсультуйтеся у гінеколога. Неправильне лікування дисбактеріозу піхви може призвести до небезпечних наслідків:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИДІЛЕННЯ З ПІХВИ: ЧИ ЗАВЖДИ ЦЕ ПОГАНО