Початок спекотного сезону багатьом обіцяє значний дискомфорт, викликаний надмірною пітливістю.
Ця проблема лише поглиблюється влітку, хоча присутня найчастіше і в іншу пору року. У менш жаркі дні і температура повітря нижче, і одягнутися можна легше, так би мовити, по погоді, та й замаскувати пітливість легше, використовуючи дезодоруючі спреї і відповідний одяг.
Влітку ж, коли температура повітря наближається до 30 ° С і більше, коли з одягу єдине, що хочеться надіти на себе, це купальний костюм, а єдине місце, де хочеться перебувати добу на проліт, це тінисте узбережжя, обставини складаються кардинально протилежним чином. У жарких офісах, в задушливому громадському транспорті, на спекотних вулицях в суєті буденних справ більшість людей миряться з неприємним запахом поту, з дискомфортним відчуттям вологого тіла і з далеко неестетичною картиною, причиною якої підвищена пітливість.
Потовиділення – це абсолютно нормальний, природний і, що найголовніше, необхідний нашому організму процес. Виділення поту очищає наш організм, а в жаркі дні ще й охолоджує його. Які б послуги та товари не пропонувала сучасна індустрія, неприродно і шкідливо протягом всього літнього сезону обмежувати потовиділення. Його варто контролювати, регулювати, слідкувати за гігієною і факторами, що впливають на виділення поту, але до повного уникнення потовиділення прагнути не варто.
Особливо ретельно підходити до питання регулювання потовиділення необхідно людям, що страждають від його надмірності. Гіпергідроз (як в медицині називають підвищене потовиділення) може бути загальним і локалізованим. Коли під впливом деяких факторів (найчастіше високі температури, емоційне хвилювання, незначні фізичні навантаження) або і зовсім всупереч ним потіє все тіло (наприклад, вночі людина прокидається у вологій білизні), варто задуматися про наявність серйозного захворювання. Загальний гіпергідроз часто виступає одним із симптомів туберкульозу, СНІДу, цукрового діабету і тому подібних захворювань. Локалізований гіпергідроз (підвищене потовиділення в певних ділянках тіла, як то долоні, стопи, пахви, великі складки шкіри) частіше свідчить про особливості функціонування ендокринних залоз, може вказувати на вегето-судинну дистонію або підвищену збудливість ЦНС.
Слушною порадою є рекомендація звернутися до лікаря-ендокринолога, якщо ви протягом вже тривалого часу страждаєте від надмірного потовиділення. По-перше, доктор, призначивши ряд аналізів і ознайомившись з їх результатами, виключить ймовірність різних відхилень у функціонуванні організму, а по-друге, професійні рекомендації, адресовані конкретно вам, будуть куди більш дієві, ніж можливий ефект від розрекламованих дезодорантів, антиперспірантів, гелів і тому подібних препаратів.
Упевнившись в тому, що гіпергідроз не є наслідком серйозного захворювання, можна вдатися до трьох стратегій по боротьбі з ним:
медикаментозне лікування:
лікування народними засобами, ефективними можуть бути полоскання:
внесення коректив у спосіб життя: