Зміцнити, підняти, підтримати імунітет — здається, кожна людина, що замислюється про своє здоров’я, вважає, що без таких заходів не обійтися. У сучасної медицини на цей рахунок інша думка. Яка — пояснює Даша Саркісян.
Для лінивих відразу наведемо короткий зміст статті. У кожного з нас є вроджений і набутий імунітет. Вроджений атакує все і відразу, особливо не розбираючись. Саме завдяки йому ми відчуваємо всі ті симптоми ГРЗ, які змушують нас відчувати себе такими нещасними. Придбаний (специфічний) імунітет влаштований значно складніше. Він орієнтований на конкретні бактерії і віруси, з якими організм вже зустрічався, і бореться з ними ефективніше вродженого. Якщо контакт відбувається вперше, то клітини імунної системи «заточуються» під нового ворога і при наступній зустрічі реагують на нього швидше і ефективніше. Як це все точно функціонує — невідомо. Стимулювати вроджений імунітет навряд чи варто при банальному ГРЗ, так як в результаті посиляться симптоми захворювання. Як зміцнювати набутий імунітет, якщо не з допомогою вакцинації, ніхто не знає. Як мінімум тому, що в його роботі бере участь величезна кількість різноманітних клітин і стимуляція одного виду може невідомим чином позначитися на поведінці всієї імунної системи. Єдина група подібних безрецептурних імуностимуляторів, в якій є препарати, які довели свою ефективність і безпеку, це бактеріальні лізати (фрагменти бактерій, що активують імунну систему). Але потрібно пам’ятати, що переважна більшість ГРЗ — це вірусні інфекції, тобто баклізати допомогти тут ніяк не можуть, хоча і в змозі зменшити ризик бактеріальних ускладнень. Всі інші-безрецептурні імуностимулятори в країнах з високим рівнем медицини в якості ліків не продаються, так як не мають доведеної ефективності.
Якщо у вас є якісь претензії до своєї імунної системи, йдіть до терапевта, який або самостійно розробить план дій, або відправить вас до імунолога. Іноді проблему вирішує виконання очевидних рекомендацій щодо зміни способу життя. Є серйозні підстави вважати, що фізична активність, нормальний сон і збалансований раціон — це те небагато що, що «підтримує» імунітет і що в наших силах контролювати. Але ви не в змозі самостійно визначити, вам потрібно тільки змінити спосіб життя або ж пройти серйозне лікування. Тому — ще раз — має сенс йти до лікаря, якщо вам не подобається частота ваших захворювань.
Всі допитливі можуть читати далі.
Для дорослої людини нормально хворіти на ГРЗ 2-3 рази в рік. Якщо з вами це відбувається частіше, то цілком можливо, що особливої проблеми тут немає. Але якщо вам таке положення речей доставляє безліч незручностей, якщо вам здається, що щось не так, зверніться до терапевта, який або розбереться з вашою проблемою сам, або відправить до імунолога. Чому не відразу до вузького спеціаліста? Зовсім не обов’язково проблема буде в недоліках імунної системи в цілому. Наприклад, справа може бути в місцевому імунітеті, який багато в чому залежить від способу життя. Так буває у курців: через пошкодження слизових оболонок дихальних шляхів вірусам простіше проникати в клітини, відповідно, людина частіше хворіє на ГРЗ. Або через рефлюкс (закидання кислоти з шлунку в стравохід) також пошкоджується слизова, і в горлі частіше виникають інфекції.
Але якщо справа у імунітеті і його треба «підняти», як діяти? «Щоб його «підняти», потрібно спочатку подивитися, де він «лежить», — говорить імунолог Ілля Корсунський. Імунодефіцити, тобто значущі порушення роботи імунної системи, можуть бути вродженими (первинними, ПІД), а можуть бути придбаними (вторинними). Існує близько 250 типів вроджених порушень, що викликають імунодефіцит. Зазвичай вони проявляються в дитячому віці, проте іноді проблеми можуть виникнути і в 40 років. Щоб запідозрити саме первинний імунодефіцит, потрібно знайти в собі як мінімум два його ознаки. Ці генетичні захворювання лікуються зовсім по-різному: від простого спостереження до пересадки кісткового мозку.
Набуті імунодефіцити можуть виникати після сильної крововтрати, при серйозному опіку, тривалому прийомі кортикостероїдів, хіміотерапії, променевої терапії, тривалому зараження паразитами, ВІЛ-інфекції, якщо не приймати спеціальні препарати, та ін. «Розмови про те, що людина захворіла, тому що не виспалась, втомилася і в неї впав імунітет, це побутові кухонні розмови. Тільки спеціальний аналіз із дуже жорсткими параметрами може розповісти про стан імунітету», — пише у своїй книзі «Про найголовніше» головний лікар московської Міської клінічної лікарні № 71, популяризатор медицини Олександр М’ясників.
«Якщо імунологічне обстеження показує норму, а людина обгрунтовано незадоволена своїм станом, треба далі шукати причину, яка найчастіше лежить не в імунології», — пояснює Ілля Корсунський.
Але зазвичай через часті ГРЗ ніхто не йде до лікаря, усе списується на «слабкий імунітет», і людина купує безрецептурний імуностимулятор. Якщо вірити рекламі, ці препарати здійснюють ряд дій з імунною системою, завдяки яким організм швидко розбирається з будь-якою інфекцією. «Безрецептурні імуномодулятори дуже неіндивідуальні, вони обіцяють вилікувати всіх від усього — каже Ілля Корсунський. — Тому вони найчастіше безглузді. До того ж вони недостатньо вивчені, і є теоретичний ризик, що вони непередбачувано спрацюють і, наприклад, спровокують аутоімунне захворювання (захворювання, при якому імунна система атакує власний організм. — прим. ред.). Лікарі, які призначають препарати без доведених за міжнародними стандартами ефективності і безпеки, і пацієнти, які вживають ці ліки, — дуже сміливі люди. Причому найчастіше ці призначення роблять все підряд. Лори, наприклад, частіше за всіх, а ось імунологи рідше всіх. Хоча я ж не видаляю аденоїди: я імунолог, і кожен все-таки повинен займатися своєю справою».
На Заході безрецептурних імуностимуляторів немає. Зате є біологічно активні добавки, які до лікарських засобів не належать і лікарі їх не призначають. Саме там зазвичай розташовується те, що у нас підноситься як імуностимулюючі ліки. І навіть якщо в Україні такий препарат продає велика західна фармкомпанія, часто буває, що в її країні цих ліків немає. Справа в тому, що у нас досить лояльне законодавство в плані перевірки препарату на ефективність, і цим, звичайно, всі користуються.
Імуностимулятори діляться на кілька груп:
Баклізати — це препарати на основі фрагментів бактерій. Рідкісний випадок серед імуномодуляторів: їх механізм дії зрозумілий, а ефективність деяких навіть доведена в якісних дослідженнях. Вони активують специфічний імунітет, провокуючи захисну реакцію на нібито вторгнення бактерій, а насправді тільки їх частин. Тобто такі засоби застосовуються для профілактики саме бактеріальних інфекцій.
Речовина під назвою «інтерферон» виробляється клітинами у відповідь на вторгнення чогось стороннього в організм. Ця складова вродженого імунітету перешкоджає розмноженню вірусів. Чи буде якась користь від введення в організм додаткового інтерферону в тому вигляді, в якому існують безрецептурні препарати, невідомо. Педіатр Євген Комаровський у своїй книзі «ГРЗ: посібник для розсудливих батьків» пише: «Найбільш актуальний напрямок лікувального застосування цих препаратів — терапія онкологічних, дуже важких, небезпечних для життя вірусних інфекцій, збудники яких є слабкими індукторами (активаторами. — прим. ред.) інтерферону — вірусні гепатити, герпетична та ВІЛ-інфекція. Більшість засобів призначений для ін’єкційного застосування, мають безліч побічних ефектів і значну (іноді величезну ціну». Що стосується інтерферонів, що застосовуються місцево (наприклад у вигляді крапель), то у відповідності з міжнародними стандартами їх ефективність і безпека поки не доведена.
Індуктори інтерферонів — це все те, що активує неспецифічний імунітет. Наприклад, віруси є індукторами інтерферонів. Але навіщо застосовувати такі препарати окремо? «Абсолютна більшість збудників ГРВІ є сильними індукторами інтерферону, а значить, додаткової стимуляції інтерфероноутворення немає ніякої необхідності», — пише Євген Комаровський в книзі «Ліки. Довідник розсудливих батьків». Тим більше що ці препарати досліджені досить погано, і за кордоном для профілактики або лікування ГРЗ не використовуються.
Імуноглобуліни — це, по суті, антитіла (білки, що зв’язуються з вторгшимися в організм вірусами або бактеріями), які виділяються з донорської плазми. «Такі препарати переливають людині з доведеним браком його власних імуноглобулінів, — говорить Ілля Корсунський. — Це як з інсуліном при діабеті. Людина навіть отримує інвалідність, якщо цей стан не тимчасовий, а постійний».
Про гомеопатичні препарати говорити особливо нічого, тому що через сильне розведення в них немає жодної молекули діючої речовини, до науки вони не мають ніякого відношення, і якщо ви хочете купувати плацебо за сотні гривень, це ваш вибір.
Імуностимулятори тваринного походження (наприклад «Тималін», «Тимоген»), рослинного (екстракт ехінацеї) не мають хорошої доказової бази і чи треба говорити, як ліки в західних країнах не застосовуються. Те ж стосується імуностимуляторів на кшталт «Інгавірину», «Поліоксидонію» і багатьох інших.
Можна загартовуватися. Але мова зовсім не обов’язково йде про купання в ополонці. Просто потрібно тренувати судини, щоб вони при зниженні температури не різко звужувалися і доносили куди потрібно всі необхідні для боротьби з вірусами і бактеріями клітини. Тобто не можна сказати, що загартовування зміцнює імунну систему, але воно, безумовно, дозволить рідше хворіти. Контрастний душ, поменше кутатися і частіше провітрювати кімнату — ваш організм в кінці кінців залишиться задоволений. «Але якщо почати загартовування без правильного режиму дня і харчування, ефекту не буде», — говорить Ілля Корсунський.
Ще можна навчати свій імунітет за допомогою щеплень. На жаль, від простих ГРВІ вакцин немає, але є від грипу. Правда, щеплення потрібно кожен рік, так як вірус мутує. Також є вакцини для захисту від інших інфекцій.
Такі поради можуть комусь не сподобатися: врешті-решт, прийняти таблетку і не хворіти — куди більш приємний сценарій. Але Ілля Корсунський попереджає: «Якщо ви харчуєтеся як попало, не займаєтеся спортом і спите 4 години на добу, то часті ГРЗ — це плата за такий спосіб життя, ніякою таблеткою ви нічого не зміните».
Джерело: The challenger