Офісні кавомашини можуть готувати напій, що містить більше сполук, які підвищують рівень холестерину, порівняно зі звичайною фільтр-кавою. Ці речовини, відомі як дитерпени, у найбільшій кількості містяться в нефільтрованій каві, тоді як паперові фільтри ефективно їх затримують.
Загалом кава залишається корисним продуктом, проте для здоров’я серця краще віддавати перевагу саме фільтрованим методам заварювання.
Незалежно від того, чи це перша чашка зранку, чи рятівний ковток енергії о 15:00, кава здатна не лише підбадьорити, а й вплинути на здоров’я вашого серця. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Nutrition, Metabolism & Cardiovascular Diseases, ваш улюблений напій може сприяти підвищенню рівня холестерину — все залежить від того, як саме він був приготований.
Хоча вчені зосередилися на кавомашинах, поширених у шведських офісах, результати є важливим нагадуванням для кавоманів у всьому світі. Джоанн Менсон, докторка медичних наук та керівниця відділу профілактичної медицини в лікарні Brigham and Women’s (Бостон), наголошує: «Спосіб обробки та заварювання кави має велике значення для її впливу на здоров’я».
Протягом десятиліть наука простежувала зв’язок між споживанням кави та рівнем холестерину. Винуватцями цього зв’язку виявилися природні сполуки, що містяться в кавових зернах, — дитерпени (зокрема кафестол і кавеол). Попередні дослідження свідчать, що вони діють двояко: підвищують рівень “поганого” холестерину (ЛПНЩ) і водночас дещо знижують рівень “хорошого” (ЛПВЩ).
Проте вирішальну роль відіграє метод приготування:
Доктор Девід Іггман з Уппсальського університету (Швеція), старший автор дослідження, вирішив перевірити, як автоматичні кавомашини, що стоять у більшості офісів, впливають на склад напою.
Науковці проаналізували каву з 14 різних автоматів. Більшість із них працювали за принципом “одна чашка за раз”: вони автоматично змішують мелену каву з гарячою водою і пропускають напій через металевий фільтр перед подачею. Це нагадує принцип роботи звичайних вендингових апаратів або автоматичних еспресо-машин.
Для порівняння дослідники також протестували домашні методи: варіння (аналог кави по-турецьки), френч-прес та крапельну кавоварку з паперовим фільтром.
«Показники варіювалися, але більшість автоматів видають напій із досить високою концентрацією цих речовин», — прокоментував Іггман.
Хоча дослідження не вимірювало рівень холестерину безпосередньо у працівників офісів, використовуючи наявні дані, команда вчених зробила цікаві розрахунки.
Різницю між вживанням кави з автомата та паперового фільтра можна порівняти з додаванням невеликої кількості жирних вершків у кожну чашку замість того, щоб пити чорну каву. На перший погляд дрібниця, але в довгостроковій перспективі це має значення.
Потенційний ефект: Якби людина протягом 40 років трудового стажу замінила три чашки “офісної” кави на таку ж кількість фільтр-кави щодня, це могло б знизити ризик розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань на 36% (згідно з математичною моделлю дослідження).
Ні, кава залишається корисною. Доктор Менсон радить людям, які мають фактори ризику серцево-судинних захворювань, обмежити споживання нефільтрованої кави (еспресо, з турки, з автомата) до однієї порції на день. Якщо ви любите пити більше, для решти чашок краще обрати фільтр-каву.
Сучасна наука реабілітувала каву: нові дослідження пов’язують її вживання зі зниженням ризику діабету 2-го типу та навіть збільшенням тривалості життя. Огляд у New England Journal of Medicine підтвердив, що 3–5 чашок на день асоціюються зі зменшенням ризику багатьох хронічних хвороб.
«Це дослідження в жодному разі не повинно відлякувати людей від кави, — підсумовує Менсон. — Але воно має спонукати їх частіше обирати фільтровані методи заварювання замість нефільтрованих».
Orrje E, Fristedt R, Rosqvist F, Landberg R, Iggman D. Cafestol and kahweol concentrations in workplace machine coffee compared with conventional brewing methods. Nutr Metab Cardiovasc Dis. Published online February 20, 2025. doi:10.1016/j.numecd.2025.103933
Wang X, Ma H, Sun Q, et al. Coffee drinking timing and mortality in US adults. Eur Heart J. 2025;46(8):749-759. doi:10.1093/eurheartj/ehae871
van Tol A, Urgert R, de Jong-Caesar R, et al. The cholesterol-raising diterpenes from coffee beans increase serum lipid transfer protein activity levels in humans. Atherosclerosis. 1997;132(2):251-254. doi:10.1016/s0021-9150(97)00099-3
Bønaa K, Arnesen E, Thelle DS, Førde OH. Coffee and cholesterol: is it all in the brewing? The Tromsø Study. BMJ. 1988;297(6656):1103-1104. doi:10.1136/bmj.297.6656.1103
Svatun ÅL, Løchen ML, Thelle DS, Wilsgaard T. Association between espresso coffee and serum total cholesterol: the Tromsø Study 2015-2016. Open Heart. 2022;9(1):e001946. doi:10.1136/openhrt-2021-001946
Cornelis MC, El-Sohemy A. Coffee, caffeine, and coronary heart disease. Curr Opin Lipidol. 2007;18(1):13-19. doi:10.1097/MOL.0b013e3280127b04
Chieng D, Canovas R, Segan L, et al. The impact of coffee subtypes on incident cardiovascular disease, arrhythmias, and mortality: long-term outcomes from the UK Biobank. Eur J Prev Cardiol. 2022;29(17):2240-2249. doi:10.1093/eurjpc/zwac189
Carlström M, Larsson SC. Coffee consumption and reduced risk of developing type 2 diabetes: a systematic review with meta-analysis. Nutr Rev. 2018;76(6):395-417. doi:10.1093/nutrit/nuy014
van Dam RM, Hu FB, Willett WC. Coffee, Caffeine, and Health. N Engl J Med. 2020;383(4):369-378. doi:10.1056/NEJMra1816604