Ми всі знаємо, що повноцінний, якісний сон — це основа доброго самопочуття. Але як зрозуміти, чи справді наш відпочинок задовольняє потреби організму? Нове міжнародне дослідження допомагає знайти відповідь.
Науковці з Канади та Сінгапуру виявили п’ять різних профілів сну — типів, які відображають не лише якість і тривалість сну, а й особливості роботи мозку, поведінку та стан здоров’я.
Результати опубліковані у журналі PLOS Biology, і вони можуть змінити наше розуміння того, чому одні люди прокидаються відпочилими, а інші — виснаженими, навіть якщо сплять однакову кількість годин.
Дослідники проаналізували дані 770 здорових дорослих віком від 22 до 36 років із проєкту WU-Minn Human Connectome Project, який вивчає зв’язок між будовою мозку та поведінкою людини.
Учасники проходили опитування щодо способу життя, психічного й фізичного здоров’я, рис характеру, рівня тривожності, використання кофеїну чи алкоголю тощо.
Крім того, вони виконували тести на когнітивні здібності та проходили МРТ-сканування мозку, щоб оцінити, як його активність пов’язана з якістю сну.
Як пояснює докторка Валерія Кебетс, співавторка дослідження:
«Ми довели, що сон — це багатовимірне явище. Деякі його аспекти мають тісний зв’язок із психічним здоров’ям, когнітивними функціями та навіть емоційною стабільністю».
Дослідники виділили п’ять профілів сну, кожен з яких має свої особливості й пов’язаний із певними рисами психічного та фізичного стану.
Характерно: довго засинаєте, часто прокидаєтесь уночі, вдень відчуваєте втому.
Цей тип пов’язаний із депресією, тривожністю, стресом, гнівом і психосоматичними розладами.
Люди цього типу часто скаржаться на виснаження й неуважність, навіть якщо сплять достатньо.
Пов’язано з дефіцитом уваги, синдромом гіперактивності (ADHD), низькою зосередженістю та емоційною нестабільністю.
Тут головна особливість — регулярне вживання ліків для сну.
Наслідки: гірша пам’ять, складніше розпізнавати емоції, але водночас — задоволення соціальними відносинами вище, ніж у інших груп.
Класичний профіль сучасної людини.
Такі люди демонструють нижчу розумову працездатність, повільнішу реакцію, проблеми з концентрацією та мовленням, а також — більшу агресивність і меншу товариськість.
Цей тип включає нічні пробудження, потребу вставати в туалет, проблеми з диханням, біль або відчуття перегріву.
Пов’язаний із погіршенням когнітивних здібностей, тривожністю, вживанням речовин і агресивною поведінкою.
Попри те, що всі учасники дослідження були здоровими й не мали психіатричних діагнозів, учені вважають, що профіль сну може бути раннім маркером ризику розвитку психічних або фізичних порушень.
«Розуміння свого типу сну може допомогти створювати індивідуальні стратегії профілактики, — пояснює Кебетс. — Це може бути корисним для своєчасної допомоги людям, які ще не мають серйозних симптомів, але вже перебувають у групі ризику».
Кожен профіль має свій унікальний малюнок нейронних зв’язків у мозку.
Зокрема, дослідники помітили, що у людей із гіршою якістю сну спостерігалися порушення у зонах, відповідальних за зір і рухову координацію, що може пояснювати підвищену втому, розсіяність і зниження продуктивності.
Науковці підкреслюють: потрібні подальші дослідження, аби чітко зрозуміти, як структура мозку впливає на сон — і навпаки.
Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC) нагадує:
Дорослі мають спати щонайменше 7 годин на добу.
Але важлива не лише кількість, а й якість.
Ось поради, які допоможуть вам спати краще:
Дотримуйтеся режиму. Лягайте спати й прокидайтеся приблизно в один і той самий час, навіть у вихідні.
♀️ Рухайтесь щодня. 20–30 хвилин фізичної активності на день покращують сон, але не тренуйтеся безпосередньо перед сном.
Перевірте свій матрац і подушку. Вони мають бути зручними, не занадто м’якими й не занадто твердими.
Менше алкоголю ввечері. Хоч він і може приспати швидше, алкоголь порушує структуру сну, викликає пробудження та хропіння.
Не переїдайте перед сном. Великі порції або багато рідини можуть спричинити печію та часті походи до туалету.
Створіть комфортні умови. Ідеальна температура у спальні — 16–20°C, бажано темно й тихо.
Вимикайте гаджети за годину до сну. Синє світло гальмує вироблення мелатоніну.
♀️ Розслабтесь. Медитація, читання, тепла ванна або спокійна музика допоможуть мозку перейти в режим відпочинку.
Сон — це не просто «вимикач» для тіла. Це складний процес, який впливає на мозок, емоції, пам’ять і навіть соціальну поведінку.
Розуміння свого типу сну може допомогти вам краще піклуватися про здоров’я, вчасно реагувати на сигнали організму й обрати звички, які справді працюють для вас.
Як каже докторка Кебетс:
«Сон — це серце вашого повсякденного функціонування. Бережіть його — і він подбає про вас».
Джерело: MedicalNewsToday