Очі – це один з найважливіших органів, які даровані нам природою. Завдяки їм ми можемо бачити красу навколишнього світу, своїх близьких і речі, які здаються звичними, але без яких ми б не змогли жити. Разом з нами наші очі дорослішають, проходячи повний життєвий цикл.
Перший період життя людини і її очей – це період новонародженості та раннього дитинства.
Зір дитини не ідеальний з народження. Спочатку діти не можуть відрізняти різні об’єкти перед собою. Весь світ у них фокусується на об’єкті, який знаходиться перед очима на відстані приблизно 15-20 см.
Як не дивно, але при народженні дитина бачить світ не кольоровим, а чорно-білим. Таке сприйняття пов’язане з недостатньою зрілістю сітківки і зорових центрів у головному мозку. Протягом 2-3 місяців життя світлова чутливість сітківки зростає п’ятикратно. У 2-3-місячному віці дитина вже розрізняє червоний, помаранчевий, жовтий і зелений кольори. Здатність до сприйняття синього і фіолетового розвивається пізніше, оскільки фоторецепторів, що уловлюють короткохвильову частину спектру, в сітківці менше.
Також новонароджена дитина може навіть в нормі трохи косити. Одне око дитини може бути злегка відкинуте в сторону. Це пов’язане з незавершеним розвитком нервів, керуючих окоруховими м’язами.
Протягом перших місяців життя очі активно працюють, і до 5 місяців дитина бачить вже єдине зображення.
Також йому складно фокусувати погляд на предметах, що перебувають поблизу, тому що циліарний м’яз немовляти дуже тонкий і слабкий. У цьому віці малюки фіксують погляд на яскравих великих предметах, розташованих трохи віддалік. Наприклад, лампа, яскрава іграшка.
Більше того, дитина народжується з укороченим очним яблуком, тому вона погано бачить поблизу, у неї так звана вроджена далекозорість. До 2 місяців дитина починає бачити на відстані 20 см.
У 2-3 місяці дитина вже повинна стежити очима за рухомим об’єктом і дотягуватися до нього.
Іде час, дитина росте і росте її очне яблуко. Якщо ріст очного яблука зупиниться на нормі – у дитини буде стовідсотковий зір, тобто зображення буде фокусуватися на сітківці.
До 12 місяців життя дитина вже бачить не гірше, ніж дорослий.
З часом очі зазнають подальших змін. У період шкільного віку найчастіше у дітей проявляється короткозорість.
Навіть якщо батькам здається, що у дитини немає ніяких ознак порушення зору, у віці 3 років і перед вступом до школи (5-7 років) їй необхідно пройти повне очне обстеження. Воно спрямоване на виявлення ранніх ознак і схильності до розвитку очних хвороб. У школі діти повинні проходити обстеження зору кожен рік.
У школярів найчастіше спостерігається короткозорість, тобто дитина добре бачить зблизька, але погано бачить далеко. Найчастіше вона розвивається саме в шкільні роки у зв’язку з колосальним навантаженням на зоровий апарат і активним ростом очі. За час навчання в школі частота зустрічальності міопії у дітей зростає в п’ять разів, досягаючи 20-25% серед випускників.
Короткозорість має спадковий характер. Якщо у батьків була міопія, або короткозорість, то швидше за все вона буде і у дитини.
Окрему проблему становить прогресуюча короткозорість. І справа не стільки в тому, що дитина «виростає» зі своїх окуляр і доводиться їх щорічно змінювати на більш сильні. При рості ока розтягується судинна і сітчаста оболонки, харчування сітківки порушується, розвиваються дистрофії. Вони призводять до значного зниження зору, яке з допомогою очок покращується лише в невеликій мірі.
Обов’язково раз на рік водіть дитини до офтальмолога, щоб він стежив, чи не прогресує міопія у дитини.
До періоду 40-45 років зір залишається стабільним. Якщо він було нормальним, то людину не турбує його погіршення. Однак після 40 років починаються вікові зміни.
Після 40 років розвивається пресбіопія – природний віковий процес, що полягає у поступовій втраті здатності фокусувати зір поблизу. Тобто тепер людина погано бачить поблизу, але добре бачить далеко.
Люди починають відчувати нечіткість зору поблизу при читанні, шиття або роботі за комп’ютером. Уникнути пресбіопії неможливо, навіть якщо протягом всього вашого життя ви мали відмінний зір.
Всі зміни зору внаслідок пресбіопії пов’язані з віковими процесами в структурі кришталика ока і внутрішньоочного м’язі. Поступово, кришталик починає втрачати свою еластичність і здатність змінювати форму при фокусуванні на близьку відстань.
Окуляри для читання – найпростіший і найпоширеніший спосіб корекції пресбіопії, який використовується тільки при роботі на близькій відстані.
Окуляри з біфокальними або прогресивними лінзами є більш сучасним варіантом очкової корекції пресбіопії. Біфокальні окуляри мають два фокуси: основна частина лінзи призначена для зору вдалину, а її нижня частина для близької роботи. Це зручно для людей з короткозорістю.
І тепер переходимо до літнього віку, та проблема, яка може статися з очима в цьому віці – катаракта.
Катаракта ока – це хвороба, яка характеризується або повним, або частковим помутнінням кришталика ока.
Вікова катаракта з’являється більш ніж у половини людей у віці після 60 років. Пов’язано це з зменшенням поживних речовин, білків і амінокислот в організмі і його виснаженням.
Кришталик складається з клітин, усередині яких розташовуються білки. З віком білки, що входять до складу кришталика, втрачають свою первісну структуру, в результаті чого з прозорих стають каламутними, змінюють колір. У підсумку лінза каламутніє – розвивається катаракта.
Як вчасно виявити:
Як правило, катаракта розвивається поступово.
У літньої людини з’являються наступні симптоми:
Що робити:
Катаракта лікується тільки одним способом – хірургічним. Лікар видаляє кришталик спеціальним апаратом, який працює як молоток та пилосос, все в одному флаконі. Після чого вставляє новий кришталик.
Джерело: zdorovieinfo