Неконтрольований високий артеріальний тиск (або гіпертонія, як її називають у медицині) може спричинити інфаркт, інсульт, аневризму, серцеву недостатність, порушення роботи нирок та інші серйозні ускладнення. Менш відомим є факт, що гіпертонія також може призводити до деменції — і це викликає особливе занепокоєння, зважаючи на те, що за статистикою 71,6% американців віком понад 60 років мають підвищений тиск. І лише 29,2% з них ефективно його контролюють.
Проте нове дослідження дає надію: інтенсивне лікування гіпертонії може значно знизити ризик розвитку деменції серед людей із неконтрольованим високим тиском.
Більшість людей знає, які показники тиску є «нормальними», але не всі розуміють, що ці цифри означають. Верхнє значення — це систолічний тиск, тобто тиск у судинах під час скорочення серця. Нижнє — діастолічний, фіксується, коли серце розслаблене між ударами.
Коли тиск підвищений, кров із більшою силою тисне на стінки артерій. Це ускладнює роботу серця й у довгостроковій перспективі шкодить судинам — у тому числі тим, що постачають кров до мозку.
Клініка Mayo пояснює: звужені або заблоковані судини можуть обмежити кровопостачання мозку, що може призвести до так званої судинної деменції. Крім того, інсульт, який часто виникає внаслідок гіпертонії, також здатен викликати деменцію.
Одне з досліджень, опубліковане в Journal of Alzheimer’s Disease, виявило, що інсульт удвічі підвищує ризик деменції. До 30% пацієнтів після інсульту стикаються з порушеннями когнітивних функцій упродовж трьох років після події.
Крім того, гіпертонія є фактором ризику розвитку діабету 2 типу. А хронічно низький рівень цукру в крові, в свою чергу, може пошкоджувати ділянки мозку, що відповідають за пам’ять.
Нове дослідження, опубліковане цього тижня у журналі Nature, охопило близько 34 тисяч учасників із сільської місцевості Китаю віком від 40 років. Усі вони мали неконтрольовану гіпертонію.
Половина з них отримувала «інтенсивну» допомогу: безкоштовні або недорогі препарати для зниження тиску, індивідуально підібрані дози, підтримку від медичних консультантів, рекомендації щодо змін способу життя — зниження ваги, обмеження алкоголю, зменшення споживання солі, а також тонометри та інструкції для домашнього моніторингу тиску.
Інша половина учасників отримувала «звичайне лікування» без індивідуального підходу, без безкоштовних препаратів і підтримки.
Через чотири роки науковці зробили висновок: у групі з інтенсивним лікуванням ризик розвитку деменції був на 15% нижчим, а ризик когнітивних порушень без діагнозу деменції — на 16% нижчим.
«З огляду на високу поширеність неконтрольованої гіпертонії у світі, ця ефективна стратегія має бути впроваджена повсюдно, щоб зменшити глобальний тягар деменції», — заявив співавтор дослідження доктор Цзян Хе з Університету Південного Техасу у розмові з The Guardian.
Втім, деякі вчені, які не брали участі у дослідженні, зазначають, що важливу роль могли відіграти не лише ліки, а й зміни способу життя — зокрема зменшення ваги, здорове харчування та регулярна фізична активність. Тож вони вважають, що подальше спостереження за учасниками протягом більш тривалого періоду допоможе дати остаточні відповіді.
«Було б важливо дізнатися, чи зберігається цей ефект через п’ять чи більше років, і чи можна очікувати подібних результатів у людей з інших країн, які отримують аналогічне лікування», — зазначив Джеймс Лайпер, науковий директор Британського фонду серця в інтерв’ю The Times. — «Якщо це підтвердиться, можна буде рекомендувати широке застосування інтенсивного лікування гіпертонії для боротьби з деменцією».
Результати цього масштабного дослідження вкотре підкреслюють важливість контролю артеріального тиску не лише для серця й судин, а й для здоров’я мозку. В українських умовах, де гіпертонія залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань, варто більше уваги приділяти не лише медикаментозному лікуванню, а й модифікації способу життя — раціональному харчуванню, зниженню ваги, фізичній активності та регулярному моніторингу тиску. Це може стати ключем до збереження когнітивного здоров’я у старшому віці.