Пацієнта привозять в операційну, анестезіолог запитує, коли той в останній раз їв або пив. І отримує відповідь: «Весь день нічого не їв». Здається, невинна брехня, але вона обернеться великими проблемами, тому що з анестезією жарти погані.
Не брешіть анестезіологу, щоб не опинитися в реанімації.
Перед плановою операцією пацієнтів попереджають, що шлунок повинен бути порожнім — це необхідний захід передопераційної підготовки. Коли пацієнт перебуває під наркозом, його нижній стравохідний сфінктер (це клапан, який з’єднує шлунок з стравоходом) розслабляється. Тому вміст шлунка може піднятися вгору по стравоходу, потрапити в рот, трахею і навіть в легені. Шлунковий сік — це кисле середовище. Якщо напівпереварена їжа потрапить в легені, це може спровокувати запальний процес аж до пневмонії.
Ніхто не хоче зізнаватися в любові до спиртного. Але доктору розповісти треба. Тому що спроби заховати Джина відтягнуть постановку діагнозу і лікування.
Канадські експерти випустили посібник, в якому розповідають, скільки алкоголю можна вживати: не більше 2-3 порцій на день (близько 100 г міцного алкоголю). При цьому багатьом людям пити взагалі не можна. Все, що вище лімітів, може нашкодити здоров’ю: почнуться проблеми з серцем, судинами, системою травлення.
Якщо ви скаржитеся на високий тиск або болі в животі, але при цьому приховуєте свої близькі стосунки з алкоголем, ви змушуєте лікаря йти не тим шляхом. Крім того, алкоголь впливає на дію деяких ліків.
Людей із залежністю брехня може навіть вбити.
Наприклад, якщо вони потраплять в лікарню і у них розвинеться сильний абстинентний синдром. Не всі залежні від випивки люди виглядають як типові алкоголіки, і якщо лікар не буде знати про проблеми зі спиртним, то може пропустити початок синдрому.
Загалом, не треба брехати доктору, що ви не п’єте. І не треба боятися осуду (чого вже приховувати, деякі лікарі можуть пити побільше пацієнтів).