Це знайоме кожному явище стає глобальною проблемою. За даними ВООЗ, за останні 100 років людина стала спати в середньому на 20% менше. Сильне недосипання небезпечне тим, що у фактичному стані неспання різні ділянки мозку переходять у фазу повільного сну. У цей час людина «зависає» в одній точці, стає розосередженою, погіршується дрібна моторика. Регулярне недосипання тягне за собою відмирання клітин мозку.
Пропуск ранкового прийому їжі негативно впливає на працездатність і тонус людини протягом дня. Це здається цілком очевидним, але справа тут не стільки в споживанні необхідної організму енергії, скільки в тому, що відсутність сніданку знижує рівень цукру в крові. А це, в свою чергу, знижує і утруднює надходження в мозок поживних речовин.
Попередній пункт пояснює, чому для продуктивної роботи мозку рекомендують їсти солодке, особливо, гіркий шоколад. Проте надмірна кількість цукру викликає проблеми із засвоєнням білка і поживних речовин. Результат той же, що і при низькому рівні цукру в крові: поживні речовини в мозок просто не надходять.
Сильна психоемоційна напруга веде до розриву зв’язків між нейронами і ускладнює розуміння причинно-наслідкових зв’язків і послідовності подій. З цим пов’язана сильна нервова збудженість і відчуття, що все валиться з рук. Накопичений стрес погіршує пам’ять і знижує інтелектуальний потенціал.
Проблема повального захоплення сильнодіючими препаратами найбільше актуальна в США, де подібні ліки виписуються дуже легко. Вживання снодійних і популярних антидепресантів начебто ксанакса може погіршити пам’ять аж до амнезії, викликати слабоумство і нав’язливі суїцидальні думки.
Говорячи про негативний вплив куріння на організм, першим в голову приходить зображення чорних легень і зіпсованих зубів. При цьому досить мало йдеться про те, як сигарети впливають на головний мозок: нікотин звужує його судини. Втім, коньяк навпаки розширює. Крім проблем, пов’язаних з нестачею поживних речовин у мозку, це багаторазово збільшує ризик хвороби Альцгеймера.
Відсутність достатньої кількості сонячного світла безпосередньо впливає на пізнавальні здібності людини. По-перше, ультрафіолет, одержуваний з сонячним світлом, регулює кровообіг, тобто приплив кисню і поживних речовин. По-друге, сонячне світло сприяє виробленню серотоніну – гормону, що впливає на настрій людини.
Недолік води викликає зменшення об’єму мозку, що значно знижує його працездатність і призводить до майже нульової здатності запам’ятовувати інформацію. Рекомендується вживати в середньому 2 літра води на добу.
Рік за роком кількість інформації, засвоюваної людиною, збільшується лавиноподібно. Здавалося б, це тренування мозку та підтримання тонусу. Насправді, це надлишок, на який мозок відповідає однозначно: опором. Виражається воно тим, що в якийсь момент інформація перестає засвоюватися аж до провалів у пам’яті.
Інша аномалія інформаційного світу: людина одночасно сприймає кілька потоків інформації. Як наслідок, жоден з них не засвоюється належним чином, а свідомість звикає до такого режиму роботи. Інформація сприймається поверхово, а зосередитися і займатися чимось одним без частої зміни діяльності стає все важче.