1. Недосипання

Це знайоме кожному явище стає глобальною проблемою. За даними ВООЗ, за останні 100 років людина стала спати в середньому на 20% менше. Сильне недосипання небезпечне тим, що у фактичному стані неспання різні ділянки мозку переходять у фазу повільного сну. У цей час людина «зависає» в одній точці, стає розосередженою, погіршується дрібна моторика. Регулярне недосипання тягне за собою відмирання клітин мозку.

2. Відсутність сніданку

Пропуск ранкового прийому їжі негативно впливає на працездатність і тонус людини протягом дня. Це здається цілком очевидним, але справа тут не стільки в споживанні необхідної організму енергії, скільки в тому, що відсутність сніданку знижує рівень цукру в крові. А це, в свою чергу, знижує і утруднює надходження в мозок поживних речовин.

3. Надлишок цукру

Попередній пункт пояснює, чому для продуктивної роботи мозку рекомендують їсти солодке, особливо, гіркий шоколад. Проте надмірна кількість цукру викликає проблеми із засвоєнням білка і поживних речовин. Результат той же, що і при низькому рівні цукру в крові: поживні речовини в мозок просто не надходять.

4. Стрес

Сильна психоемоційна напруга веде до розриву зв’язків між нейронами і ускладнює розуміння причинно-наслідкових зв’язків і послідовності подій. З цим пов’язана сильна нервова збудженість і відчуття, що все валиться з рук. Накопичений стрес погіршує пам’ять і знижує інтелектуальний потенціал.

5. Антидепресанти і снодійне

Проблема повального захоплення сильнодіючими препаратами найбільше актуальна в США, де подібні ліки виписуються дуже легко. Вживання снодійних і популярних антидепресантів начебто ксанакса може погіршити пам’ять аж до амнезії, викликати слабоумство і нав’язливі суїцидальні думки.

6. Куріння

Говорячи про негативний вплив куріння на організм, першим в голову приходить зображення чорних легень і зіпсованих зубів. При цьому досить мало йдеться про те, як сигарети впливають на головний мозок: нікотин звужує його судини. Втім, коньяк навпаки розширює. Крім проблем, пов’язаних з нестачею поживних речовин у мозку, це багаторазово збільшує ризик хвороби Альцгеймера.

7. Сонце

Відсутність достатньої кількості сонячного світла безпосередньо впливає на пізнавальні здібності людини. По-перше, ультрафіолет, одержуваний з сонячним світлом, регулює кровообіг, тобто приплив кисню і поживних речовин. По-друге, сонячне світло сприяє виробленню серотоніну – гормону, що впливає на настрій людини.

8. Вода

Недолік води викликає зменшення об’єму мозку, що значно знижує його працездатність і призводить до майже нульової здатності запам’ятовувати інформацію. Рекомендується вживати в середньому 2 літра води на добу.

9. Надлишок інформації

Рік за роком кількість інформації, засвоюваної людиною, збільшується лавиноподібно. Здавалося б, це тренування мозку та підтримання тонусу. Насправді, це надлишок, на який мозок відповідає однозначно: опором. Виражається воно тим, що в якийсь момент інформація перестає засвоюватися аж до провалів у пам’яті.

10. Багатозадачність

Інша аномалія інформаційного світу: людина одночасно сприймає кілька потоків інформації. Як наслідок, жоден з них не засвоюється належним чином, а свідомість звикає до такого режиму роботи. Інформація сприймається поверхово, а зосередитися і займатися чимось одним без частої зміни діяльності стає все важче.