Оволодіння мистецтвом довголіття починається в молодому віці. Так, ваші вибори способу життя у 20 років можуть безпосередньо вплинути на ваше здоров’я у 30, 40, 50, 60 років і далі. Нові дослідження показують, що деякі “ризиковані” звички можуть вже до 36 років негативно позначитися на психічному та фізичному стані.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Annals of Medicine, виявило, що куріння, надмірне вживання алкоголю та нестача фізичної активності є потужними індикаторами поганого психічного й фізичного здоров’я в довгостроковій перспективі — і перші наслідки можуть проявитися вже у середині тридцятих років.
У рамках обсерваційного дослідження вчені стежили за 326 учасниками, які народилися у Фінляндії, від дитинства до початку 60-х років життя. На різних етапах — у 27, 36, 42, 50 та 61 рік — проводилися опитування й медичні обстеження для оцінки психічного та фізичного здоров’я.
Учасників опитували щодо симптомів депресії та психологічного самопочуття. Фізичне здоров’я оцінювали за такими показниками, як артеріальний тиск, об’єм талії, рівень цукру в крові та холестерину. Також збиралися дані про самостійну оцінку стану здоров’я.
Дослідники окремо проаналізували три основні “ризиковані” звички: куріння, надмірне вживання алкоголю та недостатню фізичну активність.
«Неінфекційні захворювання, такі як серцево-судинні хвороби та рак, спричиняють майже три чверті смертей у світі. Проте, дотримуючись здорового способу життя, людина може суттєво знизити ризик розвитку цих захворювань і збільшити свої шанси на довге життя», — наголосила провідна авторка дослідження, науковиця в галузі охорони здоров’я Тііа Кекяляйнен.
Результати аналізу показали, що ті, хто у 20–30 років регулярно курив, вживав алкоголь у великій кількості та нехтував фізичною активністю, мали гірші показники психічного та фізичного здоров’я вже у 36 років.
Для оцінки ризикованої поведінки використовувалася система балів: симптоми депресії та психологічне самопочуття оцінювали за шкалою від 1 до 4 балів, самостійну оцінку здоров’я — від 1 до 5 балів, а метаболічний ризик — від 0 до 5 балів.
Як і очікувалося, учасники з низьким рівнем фізичної активності мали гірші фізичні показники. Куріння було пов’язане з підвищеним ризиком психічних розладів, а надмірне споживання алкоголю негативно впливало як на психічне, так і на фізичне здоров’я. Комбінація всіх трьох звичок призводила до збільшення симптомів депресії на 0,38 бала, зростання метаболічного ризику на 1,49 бала, зниження психологічного добробуту на 0,14 бала та погіршення самостійної оцінки здоров’я на 0,45 бала.
«Наші результати підкреслюють важливість якомога раніше боротися з ризикованими звичками, такими як куріння, надмірне вживання алкоголю та відсутність фізичної активності, щоб запобігти їхньому накопиченню та подальшому розвитку серйозних проблем зі здоров’ям у зрілому віці», — зазначила Кекяляйнен.
Згідно з висновками дослідження, люди, які в середині 30-х років страждають на погіршення психічного та фізичного здоров’я, часто мають історію куріння, зловживання алкоголем та малорухливого способу життя у 20–30 років.
Проте, як наголосила Кекяляйнен, ніколи не пізно змінити ситуацію на краще.
«Перехід до здорових звичок у середині життя також має значні переваги для здоров’я у старшому віці», — підкреслила вона.
Однак автори дослідження зауважують, що воно мало певні обмеження. Наприклад, вони визнали, що варто було б додати аналіз раціону харчування як ще одного фактора. Також в подальших дослідженнях слід оцінювати, як саме погане психічне та фізичне здоров’я може сприяти формуванню ризикованої поведінки, оскільки ці процеси часто взаємопов’язані.