Деякі добавки, які рекламують як корисні для кишківника, насправді можуть йому нашкодити. За словами дієтологів, варто звернути увагу не лише на маркетингові обіцянки, а й на наукові дані. Найкраща стратегія для здоров’я кишківника — це різноманітне, багате на клітковину харчування, фізична активність і здоровий спосіб життя. А от деякі добавки краще оминати.
1. Пробіотики
Хоча пробіотики часто позиціонують як чудо-засіб для відновлення мікрофлори, не всі вони працюють однаково. Для досягнення ефекту потрібно підібрати конкретний штам бактерій у відповідному дозуванні. Більше того, у людей з надмірним бактеріальним ростом у тонкому кишківнику (SIBO) пробіотики можуть викликати погіршення симптомів.
Більшість пробіотиків, доступних без рецепта, не проходять належного контролю якості, адже як і всі добавки, не підлягають жорсткому регулюванню. Отже, склад, зазначений на упаковці, може не відповідати дійсності. Експерти радять формувати здорову мікрофлору за допомогою регулярної фізичної активності й раціону, багатого на цільні, мінімально оброблені продукти.
2. Зелені порошки
Так звані «зелені» порошки часто рекламуються як суперфуди для покращення травлення й загального стану організму. Однак дослідження, які б підтверджували ці обіцянки, практично відсутні. Більшість таких сумішей не містять клітковини — ключового елемента для здоров’я кишківника. Замість порошків краще вживати свіжі або заморожені овочі та фрукти, які містять і вітаміни, і клітковину, що живить корисні бактерії й покращує процеси травлення.
3. Ферментні добавки
Ферменти, що продаються без рецепта, часто купують для боротьби з здуттям, печією чи газоутворенням. Однак без чіткої медичної потреби вони можуть бути не лише неефективними, а й шкідливими. Наш організм сам виробляє ферменти, й у більшості людей немає необхідності їх додатково приймати. Винятки — певні захворювання, такі як муковісцидоз або захворювання печінки.
До того ж, склад, доза і якість ферментних добавок можуть суттєво різнитися, адже вони не проходять жорсткого контролю. Перед тим як почати їх вживати, варто проконсультуватися з лікарем або дієтологом, щоб уникнути побічних ефектів.
4. Антациди без рецепта
Антациди, які приймають при печії чи дискомфорті в шлунку, нейтралізують кислоту й справді полегшують симптоми. Але їх надмірне або неправильне вживання може призвести до порушення мікрофлори. Зокрема, препарати з групи інгібіторів протонної помпи (ІПП), які часто призначаються при рефлюксі, здатні змінювати склад кишкової мікробіоти, знижувати всмоктування поживних речовин та впливати на імунну систему. Вживати ІПП слід лише за рекомендацією лікаря.
Що варто робити для здоров’я кишківника?
✅ Їжте більше клітковини. Щонайменше 25 грамів на день — з овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, бобових. Клітковина живить корисні бактерії, сприяє нормальному травленню й знижує ризик запалення.
✅ Уживайте ферментовані продукти. Кефір, йогурт без цукру, квашена капуста, кімчі, комбуча — природне джерело пробіотиків, які підтримують баланс мікрофлори.
✅ Їжте різноманітно. Різні рослинні продукти містять різні види поліфенолів і поживних речовин, які позитивно впливають на мікробіом. У кожний прийом їжі додавайте овочі, фрукти або зернові.
✅ Обмежте додані цукри та насичені жири. Їх надлишок може призвести до зниження кількості корисних бактерій у кишківнику й сприяти запальним процесам.
✅ Рухайтесь і спіть достатньо. Фізична активність та повноцінний сон також впливають на мікробіом і загальний стан організму.
Висновок експертів
Здоров’я кишківника — це наслідок збалансованого способу життя, а не чарівної пігулки. Більшість дорогих добавок або не мають доведеної ефективності, або можуть мати побічні ефекти. Найкраще, що ви можете зробити для свого травлення — це харчуватися правильно, вживати багато клітковини та ферментованих продуктів, зменшити кількість обробленої їжі й слідкувати за загальним станом організму.
Наукові джерела =>
So D, Quigley EMM, Whelan K. Probiotics in irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease: review of mechanisms and effectiveness. Curr Opin Gastroenterol. 2023;39(2):103-109. doi:10.1097/MOG.0000000000000902
National Center for Complementary and Integrative Health. Probiotics: usefulness and safety.
Fu J, Zheng Y, Gao Y, Xu W. Dietary fiber intake and gut microbiota in human health. Microorganisms. 2022;10(12):2507. doi:10.3390/microorganisms10122507
Park, H.J., Lee, H.J. Digestive enzyme supplementation in prescription drugs, over-the-counter drugs, and enzyme foods. J. Pharm. Investig. 2023;53:343–355. doi:10.1007/s40005-022-00605-8
Horvath A, Stadlbauer V. Proton pump inhibitors and their microbiome-mediated side effects. Zentralbl Chir. 2021;146(2):165-169. doi:10.1055/a-1312-7587
Kiecka A, Szczepanik M. Proton pump inhibitor-induced gut dysbiosis and immunomodulation: current knowledge and potential restoration by probiotics. Pharmacol Rep. 2023;75(4):791-804. doi:10.1007/s43440-023-00489-x
Aziz T, Hussain N, Hameed Z, Lin L. Elucidating the role of diet in maintaining gut health to reduce the risk of obesity, cardiovascular and other age-related inflammatory diseases: recent challenges and future recommendations. Gut Microbes. 2024;16(1):2297864. doi:10.1080/19490976.2023.2297864