Бджолиний мед – продукт, є частково перевареним в зобі медоносної бджоли нектаром.
Бджоли, як і всі домашні тварини, хворіють. Різні віруси, бактерії і цвілеві гриби завдають серйозної шкоди бджільництву. Для лікування бджіл виробники меду використовують антибіотики, які при порушенні технології бджільництва можуть перейти в кінцевому рахунку і в мед. Мета використання всіх антибіотиків – припинити розмноження мікроорганізмів або знищити їх. Разом з тим при застосуванні антибіотиків віск накопичує продукти їх розпаду, згодом насичуючи ними мед. За результатами лабораторних випробувань тільки один товар порушив вимоги технічного регламенту Митного союзу (ТР МС) за антибіотиків: це мед під торговою маркою Талісман (акацієвий). Ще кілька десятків зразків містили в собі залишки інших антибіотиків, які дозволені на території Росії, але заборонені в країнах ЄС.
Раніше мед фальсифікували примітивним способом, просто додаючи в нього цукровий сироп. Зараз деякі виробники використовують більш хитрий спосіб і для здешевлення виробництва додають у мед глюкозно-фруктозний сироп, одержуваний з кукурудзи, зернових культур, рису, цукрової тростини або буряків. Це означає, що з високою часткою ймовірності мед розбавили глюкозно-фруктозним сиропом або змішали з більш дешевими видами меду.
Для того щоб мед не кристалізувався і не втратив з часом привабливий зовнішній вигляд, переробники нагрівають його до температури вище 40 градусів. Зворотною стороною медалі стає той факт, що при нагріванні меду понад 60 градусів в ньому починає виділятися токсична речовина 5-оксиметилфурфурол. Діючими українськими нормативними документами допускається наявність цієї речовини в межах до 25 мг/кг. У країнах Євросоюзу цей показник вищий, ніж в Україні: допускається вміст 5-оксиметилфурфуролу в кількості до 40 мг на кілограм меду і до 80 мг на кілограм меду, якщо мед, або медова суміш отримані з країн або районів з тропічними температурами. За змістом 5-оксиметилфурфуролу потенційно небезпечною продукцією відповідно до вимог регламентів МС визнані кілька марок.
Збудник цієї інфекції – мікроб, що відноситься до клостридиям (Clostridium botullini). Постійне місце перебування клостридій ботулізму – кишечник багатьох тварин і грунт, куди вони потрапляють з фекаліями і де можуть зберігатися довгі роки. Бджола може принести бактерію у вулик, сідаючи на землю, набираючи воду з відкритих водойм, приносячи прополіс і пилок з рослин.
Залежно від медоносної рослини, нектар якого був зібраний бджолами мед розрізняється за кольором, смаком і запахом. Якщо мед отриманий з одного певного виду рослини, то його називають монофлорним, зазвичай йому надають назву цієї рослини, наприклад, липовий, кіпрейний, гречаний, соняшниковий. Якщо бджоли зібрали нектар з різних рослин, то такий мед зазвичай називають поліфлорним (змішаним), або просто квітковим.
Джерело: zdorovieinfo