За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, щорічно у дітей і підлітків до 19 років діагностують близько 300 тисяч випадків раку, і майже половина з них припадає на рак крові – лейкемію і лімфому. Також статистика показує, що онкологічні захворювання частіше вражають хлопчиків. З чим це пов’язано? Пояснює Явуз Анакак, радіаційний онколог з Егейського університету (Туреччина).
У всьому світі рак частіше діагностують у чоловіків: 7,4 мільйонів випадків проти 6,6 мільйонів випадків у жінок. Це пов’язано з впливом статевих гормонів і канцерогенів, харчовими звичками, курінням і вживанням алкоголю. Рак легенів, карцинома передміхурової залози та колоректальний рак – найпоширеніші типи чоловічої онкології, тоді як у жінок лідирує рак молочної залози. Але фактори, які призводять до цих гендерних відмінностей, не актуальні для дітей. Тим не менш, у хлопчиків рак діагностують частіше, ніж у дівчаток.
Виживаність дітей з онкологічними захворюваннями різко зросла в країнах з високим рівнем доходу. У США і Великобританії вона становить понад 80%, тоді як у бідних країнах показники все ще дуже низька – близько 10%.
Ніякої очевидної причини відмінностей у захворюваності на рак у дітей немає. Хлопчики і дівчатка мають схожі генетичні ризики, якщо в розвитку захворювання не беруть участь статеві хромосоми. Статеві гормони не впливають на ситуацію до настання підліткового віку, тому діти вкрай рідко хворіють на рак молочної залози або рак простати. Найбільшою мірою діти страждають від лейкемії, лімфоми, пухлин головного мозку і ембріогенних пухлин – нейробластоми, ретинобластоми, пухлини Вільмса та рабдоміосаркоми.
Хлопчики і дівчатка, як правило, ростуть в однаковій середовищі і вживають одну і ту ж їжу. З урахуванням усіх факторів ризику, діти повинні мати однаковий рівень захворюваності, але статистика МАІР показує, що це не так.
Гендерний розподіл ракових захворювань у дітей у всьому світі. У багатих країнах співвідношення майже однаковий, але в бідних розрив збільшується.
За оцінками МАІР, у дітей до 14 років щороку діагностують 163 тисячі випадків раку: 94 тисячі – у хлопчиків та 68 тисяч – у дівчаток. Але такі відмінності спостерігаються не скрізь. У країнах з високим рівнем доходу співвідношення статей можна назвати рівною. Різниця збільшується в Східній Європі, на Близькому Сході і в Латинській Америці, а в Південній Азії досягає максимуму.
Причини таких відмінностей поки невідомі, але у дослідників є деякі припущення. Бідні країни мають більш виражений гендерний дисбаланс в діагностиці дитячого раку. Ці показники також співвідносяться з рівнями гендерної рівності. Міжнародні рейтинги гендерної рівності показують, що в Північній Америці, Австралії та Європі проблема гендерної нерівності менш виражена, ніж, скажімо, в Південній Азії (Афганістан, Бангладеш, Індії, Непалі, Пакистані та ін)
У тематичному дослідженні, опублікованому в 2001 році, автори прийшли до висновку, що найбільш вірогідною причиною є те, що дівчаток в країнах рідше направляють до лікаря, коли вони хворіють. Те, що ми бачимо такий гендерний дисбаланс в діагностиці раку між хлопчиками і дівчатками, вимагає пильної уваги не тільки з боку вчених та дослідників, а й з боку урядів і медичних працівників.
У 2015 році ООН заявила, що світ повинен досягти рівності чоловіків і жінок до 2030 року, але це непросте завдання. Якщо ООН прагне покінчити з усіма формами дискримінації щодо жінок і дівчаток у всьому світі, слід мобілізувати зусилля і розширити доступ дівчаток до медичної допомоги. Це дозволить збільшити темпи діагностики раку та забезпечити дівчаткам належне лікування, ліквідувавши розрив з хлопчиками.