Популярність препарату Ozempic та інших GLP-1 аналогів спричинила справжній бум навколо теми схуднення. У ЗМІ майже щодня з’являються історії про те, як ці ліки змінили чиєсь життя, хоча поруч із цим — повідомлення про серйозні побічні ефекти. Усе це спричинило хвилю «природних» альтернатив, серед яких — вживання вівсянки з водою («оатземпік»), перекуси фісташками, а також псиліум — рослинна клітковина, яку багато хто вже називає «натуральним Оземпіком».
«Псиліум — це один із найменш недооцінених, але надзвичайно ефективних інструментів у функціональному харчуванні. Він підтримує травлення, баланс цукру в крові, мікробіом кишківника й навіть може допомогти зі зниженням ваги», — розповідає Саманта Петерсон, дипломована дієтологиня й фахівчиня з холістичного здоров’я.
Та як і з будь-якою добавкою, контекст — вирішальний. Щоб краще зрозуміти, чи варто включати псиліум до свого раціону, експерти проаналізували його переваги та ризики.
Оскільки псиліум — це розчинна клітковина, він абсорбує воду і перетворюється на гелеобразну речовину в шлунку. «Це уповільнює травлення й дає тривале відчуття ситості, зменшуючи апетит і бажання переїдати», — пояснює доктор Бринна Коннор. Проте вона попереджає: сам по собі псиліум не спричинить схуднення — лише в поєднанні з правильним харчуванням та фізичною активністю.
Псиліум сприяє регуляції випорожнень — допомагає як при закрепах, так і при діареї, особливо корисний людям із СРК (синдромом подразненого кишківника). При цьому він не порушує баланс кишкової мікрофлори, як це можуть робити сильні проносні засоби.
Без достатньої кількості води псиліум може викликати зворотний ефект — здуття, важкість або навіть закреп. У людей із чутливим кишківником він може викликати погіршення самопочуття. Дієтологиня Дженніфер Пелліан додає: «Псиліум може набухати й утворювати масу, яку важко проштовхнути по травному тракту, що в окремих випадках призводить до непрохідності». Саме тому ФДА (США) рекомендує запивати кожну дозу 150–200 мл води та ще одним повним склянкою.
Для людей із СРК або підвищеною чутливістю шлунка радять починати з невеликих доз або замінити псиліум на м’якші варіанти клітковини — наприклад, волокна акації, овочі в термічній обробці, корінь алтеї або слизький в’яз.
Псиліум може бути небезпечним для тих, у кого є звуження стравоходу або непрохідність кишківника. «Через набухання псиліум може перекрити дихальні шляхи. Симптоми — біль у грудях, нудота, утруднене дихання. У таких випадках слід негайно викликати швидку допомогу», — застерігає Коннор.
Дослідження 2000 року показало, що щоденне споживання 5,1 г псиліуму двічі на день знижувало рівень «поганого» холестерину ЛПНЩ на 4,7% у чоловіків та на 6,7% у жінок. Інше дослідження 2018 року підтвердило: 10 г псиліуму щодня зменшували ЛПНЩ на 13 мг/дл.
Пелліан пояснює, що псиліум зв’язує жовчні кислоти у кишечнику, сприяючи їх виведенню. Щоб компенсувати втрату жовчі, печінка виробляє нову — з холестерину, таким чином знижуючи його рівень у крові.
Метадані 14 досліджень показали, що псиліум сприяє зниженню систолічного артеріального тиску. Це пов’язано з покращенням функції судин та зниженням інсулінорезистентності.
«Завдяки уповільненню травлення псиліум згладжує стрибки цукру після їжі. Це особливо корисно людям з інсулінорезистентністю або переддіабетом», — зазначає Петерсон. У жінок стабільний рівень глюкози також підтримує баланс гормонів та рівень енергії.
Псиліум — потужний, але не чарівний засіб. Він дійсно може підтримати схуднення, покращити травлення, знизити холестерин і стабілізувати цукор у крові. Але він працює найкраще лише в контексті здорового раціону й способу життя. Перед початком прийому обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. І головне — вводьте псиліум поступово, даючи організму час на адаптацію.