В даний час діабет виходить на 2-е місце в світі за рівнем захворюваності. Причому кількість хворих щорічно збільшується стрімкими темпами. Цукровий діабет — серйозна патологія. Наплювацьке ставлення до цієї проблеми загрожує незворотними змінами в організмі. Пропонуємо вашій увазі важливу інформацію, як розпізнати недугу.
Цукровий діабет – хронічне захворювання, яке характеризується порушеннями всіх видів обміну речовин, в першу чергу вуглеводів. В організмі накопичуються проміжні продукти розпаду, з яких утворюється цукор. Це викликає отруєння організму. Причин підвищення рівня глюкози при діабеті кілька: незасвоєння глюкози; недостатнє вироблення інсуліну; нездатність інсуліну допомагати засвоєнню глюкози, звана інсулінорезистентністю. В залежності від провідного чинника підвищення рівня глюкози в крові, розрізняють цукровий діабет 1-го типу та цукровий діабет 2-го типу. Перш ніж їх розглянути згадаймо, як глюкоза засвоюється організмом, і які порушення цього процесу спостерігаються при діабеті.
Цей тип діабету найчастіше діагностується у підлітків. Тому його ще називають ювенільним діабетом. Серед хлопчиків він зустрічається частіше, ніж серед дівчаток.
Діабет 1-го типу страждає від 5% до 10% хворих на діабет. Зазвичай це молоді люди до 30 років. При цьому аутоімунному захворюванні, яке нерідко передається у спадок, імунна система організму руйнує бета-клітини підшлункової залози, що синтезують інсулін. В результаті глюкоза не може проникнути в клітини й накопичується в крові, перевищуючи оптимальний рівень.
90 з 100 хворих діабетом страждають діабетом 2-го типу. Ним, як правило, більше 40 років.
Тривалий час цукровий діабет 2-го типу протікає приховано, без явних симптомів. На початковому етапі розвитку цього типу діабету, який називають переддіабет, є ще шанси уникнути хвороби.
При діабеті 2-го типу підшлункова залоза або виробляє недостатню кількість інсуліну, або у клітин виробляється резистентність (несприйнятливість) до інсуліну, яка перешкоджає взаємодії з рецепторами клітинних молекул мембран і проникненню глюкози всередину клітини.
Ожиріння, особливо наявність внутрішнього жиру, пригнічує здатність клітин взаємодіяти з інсуліном. Основними споживачами глюкози в організмі є активно працюючі м’язи, а при малорухливому способі життя м’язи працюють недостатньо, що в свою чергу і викликає резистентність клітин до інсуліну.
Не кожне підвищення рівня цукру в крові свідчить про наявність серйозної патології. Підвищений рівень глюкози в крові часто спостерігається у 3-му триместрі вагітності. Цей стан відомий як гестаційний діабет. Але іноді вона може бути передвісником цукрового діабету 2-го типу. Щоб уникнути цього, жінці необхідно залишатися фізично активною і під час вагітності, виконуючи фізичні вправи, допустимі в даний період.
Діабет 1-го типу розвивається дуже швидко, протягом декількох тижнів, а діабет 2-го типу – протягом декількох років. Симптоми обох типів діабету схожі, їх результатом є високий рівень глюкози в крові або гіперглікемія. Цукровий діабет супроводжується такими проявами.
В силу того, що клітини не можуть поглинати глюкозу, організм через нирки намагається вивести якомога більше глюкози. Як результат – часті позиви в туалет, особливо в нічний час, великий обсяг сечі, до 5 л на добу (ніктурія). З часом це може негативно позначитися на роботі нирок.
Висока концентрація глюкози в сечі створює ідеальне середовище для розвитку молочниці, в результаті чого на шкірі та слизовій з’являється свербіння і набряклість.
Велика втрата води організмом внаслідок прискореного сечовипускання викликає спрагу, організм відчуває потребу в рідині для заповнення її втрати.
Так як клітини не отримують глюкозу, організм не може виробляти достатню кількість енергії. Людина відчуває себе фізично виснаженою, без сил.
Внаслідок зменшення синтезу інсуліну і неповного поглинання цукру основним джерелом енергії стає жир і м’язова тканина. Як наслідок, швидке зниження маси тіла.
При діабеті зменшується кількість недиференційованих ендотеліальних клітин і знижується їх ефективність. Вони використовуються організмом для регенерації судин і загоєння ран.
При підвищенні рівня глюкози в крові кришталик натягує в себе воду, набрякає і змінює свою форму. Око втрачає здатність фокусуватися. При тривалій гіперглікемії стінки кровоносних судин в сітківці втрачають тонус, стоншуються і лопаються, в результаті чого виділяється ексудат. Коли ексудат потрапляє в центр сітківки, спостерігається стійке погіршення зору.
Цукровий діабет – хвороба невиліковна, але можна контролювати. На позитивний розвиток діабету типу 2 впливає дієта з низьким вмістом жирів і цукру, регулярні заняття фізкультурою, а також прийом лікарських препаратів, призначених лікарем. При діабеті 1 типу необхідні регулярні ін’єкції інсуліну.
Якщо у вас спостерігаються симптоми діабетичного кетоацидозу, у вас ймовірно діабет 1-го типу. Цей стан виникає при зниженому рівні глюкози в крові як реакція організму на її дефіцит. Тіло людини переходить на харчування власними запасами жирів і білків.
Тоді печінка починає виробляти кетонові тіла, які стають основним джерелом енергії. Коли концентрація кетонових тіл в крові та сечі перевищує норму, збільшується кислотність крові, порушується кислотно-лужний баланс в організмі і розвивається ацидоз, вкрай небезпечний стан, який може викликати діабетичну кому. Якщо у вас протягом доби розвивається і ускладнюється наступна симптоматика, необхідно терміново звернутися до лікаря:
Не пропустіть життєво важливі симптоми діабету. Перевірте себе! Якщо у вас є хоча б один з перерахованих симптомів діабету, зверніть на це увагу. Підвищена концентрація глюкози в крові свідчить про серйозне захворювання, що вимагає професійного підходу до діагностики та лікування. Вчасно розпочате лікування збереже вам багато років життя.
Джерело: HeadInsider