У межах нового міжнародного проєкту вчені розпочинають дослідження, чи можуть вже існуючі ліки допомогти полегшити симптоми хвороби Альцгеймера та Паркінсона. Мета ініціативи — прискорити появу ефективного лікування, не чекаючи роками на розробку нових препаратів з нуля.
Експерти вважають, що перенаправлення ліків (тобто використання відомих препаратів для нових цілей) дозволить суттєво зменшити час розробки — орієнтовно на 5–10 років.
Як заявили вчені: «Коли ми використовуємо вже безпечні ліки, ми отримуємо більше шансів влучити точно в ціль».
Ця ініціатива з’явилася після того, як британський Національний інститут охорони здоров’я та якості медичної допомоги (NICE) відмовився схвалити нові препарати для лікування Альцгеймера — леканемаб і донанемаб — для широкого використання в системі NHS. Хоча вони вже отримали дозвіл від британського регулятора, експерти NICE визнали, що користь від цих ліків не відповідає їхній вартості.
У відповідь на це дві організації — Cure Parkinson’s і Alzheimer’s Research UK — об’єднали зусилля, щоб визначити наявні ліки, які можуть впливати на спільні біологічні механізми обох захворювань.
На основі презентацій на форумі International Linked Clinical Trials (iLCT), ініційованому Cure Parkinson’s понад 10 років тому, вчені оберуть найперспективніші препарати для подальших клінічних випробувань.
Окрему увагу фахівці звертають на семаглутид — інгредієнт препаратів Wegovy і Ozempic, який уже застосовується для лікування ожиріння й діабету. Наразі тривають клінічні дослідження щодо його ефективності при хворобах Альцгеймера і Паркінсона. Результати щодо Альцгеймера очікують пізніше цього року.
Доктор Шеона Скейлз, директорка з досліджень Alzheimer’s Research UK, зазначає, що iLCT уже став дуже успішним для хворих на Паркінсона:
«Близько 30% препаратів, що сьогодні проходять клінічні випробування для лікування Паркінсона, були виявлені саме через цей процес».
За її словами, логічним наступним кроком є застосування цієї ж моделі й до хвороби Альцгеймера, адже обидва захворювання мають спільні риси:
- нейродегенеративну природу
- запальні процеси
- порушення функції мітохондрій
- «неправильне згортання» білків у мозку
Ці біологічні порушення й можна використати як мішень для дії ліків, зазначає доктор Скейлз:
«Ми хочемо мати якомога більше “пострілів у ціль” — різні препарати, які будуть діяти на захворювання з різних боків».
Ключова перевага такого підходу — безпека: ці ліки вже були протестовані для інших захворювань і схвалені для використання. Тому, замість 10–15 років розробки нового препарату, перенаправлені ліки можуть вийти на ринок набагато швидше.
Генеральна директорка Cure Parkinson’s Гелен Метьюз розповіла, що iLCT спочатку створювався з метою виявлення препаратів, які можуть уповільнити або зупинити розвиток хвороби Паркінсона. Але з часом стало зрозуміло:
«Багато з цих препаратів також досліджують у сфері деменції. І часто вони мають схожі механізми дії — наприклад, протизапальні. Тож логічно поєднати зусилля і ресурси».
Вона додала, що така співпраця дозволить уніфікувати аналіз даних, зменшити дублювання зусиль і пришвидшити прогрес в обох напрямках. Зібрані досьє можна буде використовувати одразу для двох захворювань — а з часом і для інших, таких як розсіяний склероз.
Щодо нових ліків леканемаб і донанемаб, доктор Скейлз зауважила:
«Це перші терапії, що спрямовані безпосередньо на хворобу й уже схвалені у Великій Британії, хоча поки що не доступні через NHS.
Але вони продемонстрували, що змінити перебіг захворювання — можливо. І тепер ми сподіваємося, що наступне покоління препаратів буде ще ефективнішим».
Доктор Люсі Девендра з Alzheimer’s Society додала:
«Перенаправлення вже відомих і безпечних ліків — це реальний шанс знайти нові методи лікування деменції набагато швидше. І хоча це лише початок, ми раді бачити відновлення інтересу до такого підходу в науці».