Симптоми найпоширеніших захворювань насправді можуть вказувати на наявність глистної інфекції.
Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, щорічно глистами заражається близько 1,2 мільярда людей. Деякі фахівці стверджують, що глистами заражено більше 90% населення, однак вони про це не знають. І справа тут зовсім не в гігієні, так як гельмінти (глисти) зустрічаються навіть у тих, хто ретельно стежить за чистотою.
Найчастіше серед паразитарних інвазій зустрічається аскаридоз. Аскариди – це круглі черв’яки великих розмірів, довжина яких може досягати 40 сантиметрів! Розмножуються ці гельмінти з катастрофічною швидкістю. Лише за добу самка аскариди здатна відкласти понад 200 тисяч яєць!
Як правило, глисти заселяють кишечник господаря, проте деякі гельмінти можуть мешкати в серці, м’язах, печінці, очах, мозку, крові та інших органах. Утримуються в органах глисти за допомогою спеціальних органів – присосок, крючковидних утворень і шипів. В організмі людини глисти харчуються тканинними соками та поживними речовинами, що містяться в крові. Крім того, в процесі своєї життєдіяльності глисти виробляють отруйні речовини, які всмоктуються в кров і розносяться по всьому організму, завдаючи шкоди найважливішим органам і системам.
Часто при глистових інвазіях не спостерігається ніякої специфічної симптоматики. В інших випадках симптоми можуть настільки суб’єктивними, що ні пацієнт, ні лікар не зможуть побачити справжню причину хвороби. Підозра на глисти можуть впасти тільки тоді, коли традиційне медикаментозне лікування виявляється неефективним.
Далі мова піде про найпоширеніші симптоми, які можуть вказувати на наявність гельмінтів.
Одним з найбільш поширених симптомів при глистовій інвазії є запор. Часто глисти досягають таких розмірів, що можуть блокувати деякі органи і протоки. У разі рясного гельмінтозу можлива закупорка жовчних і кишкових проток, що й стає причиною утрудненої дефекації. Проте можлива й зовсім протилежна картина. Деякі паразити виробляють специфічні речовини, які стають причиною частого рідкого стільця (пронос). Тому, безпричинна діарея – це привід замислитися про візит до лікаря, і перевіритися на наявність глистів.
Крім запорів і діареї, при гельмінтозі можливо надмірне газоутворення. У тонкому кишечнику через наявність паразитів розвивається запальний процес, який в свою чергу призводить до зайвого газоутворення. Здуття черевних органів може тривати роками, до тих пір, поки людина не позбудеться глистів. Також запальний процес у кишечнику може стати причиною синдрому роздратованого кишечника. При цьому порушується всмоктуваність, особливо жиру, що призводить до надлишку жирових речовин в калі.
Вже відомо, що паразитарні хробаки можуть проникати в суглоби і м’язи. При попаданні глистів в ці місця розвивається місцевий запальний процес, який призводить до сильних хворобливих відчуттів. Часто це сприймається за прояв артриту. Крім того, глисти в процесі своєї життєдіяльності можуть травмувати м’язову і суглобову тканину, що також викликає біль.
Токсичні речовини, виділяємі паразитами надають подразнюючу дію на центральну нервову систему. У пацієнта розвивається нервозність, неспокій і навіть депресивний стан. Може порушитися сон, особливо повинні насторожити часті пробудження в районі 2-3 годин ночі. У цей час особливо активна печінка, через яку організм намагається звільнитися від отрут.
Токсини, що виділяються глистами, можуть призвести до надмірної активації деяких імунних клітин, що призводить до розвитку запального процесу в тканинах організму. Так розвивається алергічна реакція. Але в деяких випадках спрацьовує протилежний ефект. Знижується вироблення імуноглобулінів, що в цілому, знижує захисні властивості організму. У такому стані організм стає схильний різного роду інфекційних захворювань.
Всім відомо про те, що один з можливих проявів гельмінтозу – це схуднення. Глисти починають харчуватися тими речовинами, які були призначені для людського організму, і в результаті починається зниження ваги. Однак далеко не всім відомо, що гельмінти можуть стати причиною і ожиріння. Різке падіння рівня цукру в крові (через глистів) призводить до яскраво вираженого почуття голоду. Крім того, накопичуючи жирову тканину, організм намагається захиститися від отруйних речовин, продукованих глистами.
Досить часто глистні інвазії викликають кропив’янку, екзему, висип і інші шкірні реакції. Проблеми з шкірою і нігтями є результатом збою в роботі шлунково-кишкового тракту, який і виникає при гельмінтозі.
Крім перерахованих симптомів, також на тлі глистної інвазії може розвинутися синдром хронічної втоми, захворювання органів дихання (наприклад, напади астми) і навіть пухлинні захворювання, так як постійний запальний процес підвищує ризики розвитку онкологічних захворювань.
У той же час слід розуміти, що всі перераховані симптоми є вельми суб’єктивними, і якщо деякі з них ви у себе виявили, то це зовсім не означає, що у вас гельмінтоз. У будь-якому випадку, завжди потрібно консультуватися з лікарем, і остаточний діагноз буде відомий тільки після діагностики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГЛИСТИ: ЛІКУВАННЯ