Одного бажання вагітної недостатньо для операції.
Це хірургічна операція, під час якої акушер-гінеколог розрізає вагітної передню стінку живота і матку, щоб витягти дитину. Таке втручання може бути запланованим, якщо лікар вважає, що вагінальні пологи будуть небезпечні для мами або малюка. А в деяких випадках кесарів розтин проводять екстрено при появі ускладнень.
До операції є суворі показання, і завжди існує ймовірність, що щось піде не так і розвинуться ускладнення. Тому жінкам, які просять замінити природні пологи кесаревим розтином, зазвичай відмовляють.
Операцію планують, якщо під час вагітності лікарі виявили у жінки небезпечні порушення здоров’я, через які та не може народжувати. Або коли стан дитини не дозволить їй з’явитися на світ природним шляхом. Ось які показання можуть бути:
Кесарів розтин проводять, якщо під час пологів або до їх початку виникли ускладнення:
Як і будь-яке інше хірургічне втручання, існують ризики як для плода, так і для вагітної. Ось вони:
Ускладнення спостерігаються рідко, але повністю виключити їх не можна. Це можуть бути:
У жінок ризиків від операції набагато більше:
При плановій операції вагітну заздалегідь відправляють в лікарню. Там жінка здає загальний аналіз крові, щоб перевірити, чи немає анемії. Цей стан погано впливає на відновлення після кесаревого розтину.
Крім того, можуть призначити антибіотики для профілактики інфекційних ускладнень, протиблювотні засоби і препарати для зниження кислотності шлунка. Також до операції і під час неї потрібно бути в компресійних панчохах, щоб знизити ризик тромбозу.
Кесарів розтин проводять натщесерце, тому останній прийом їжі буде ввечері напередодні втручання.
Якщо ж операція екстрена, то часу на підготовку немає.
Вже в операційній жінці введуть катетер в сечовий міхур, щоб спорожнити його і контролювати виведення сечі. А у вені зафіксують трубки для крапельниць.
Потім лікар дасть анестезію. Вона може бути спінальною або епідуральною, коли роблять укол в хребет в області попереку. Тоді жінка не засинає, але і не відчуває болю нижче пояса. А в деяких випадках використовують наркоз, і вагітна під час операції знаходиться без свідомості.
Тільки після цього акушер-гінеколог приступає до операції. Розріз на животі може бути двох типів:
Який спосіб підходить, лікар вирішує індивідуально. Наприклад, якщо кесарів розтин вже проводили за допомогою вертикального розрізу, то так само вчинять і вдруге.
Прийнявши рішення, лікар розрізає матку, витягує новонародженого і відокремлює пуповину. Якщо мама знаходиться в свідомості, дитину можуть покласти їй на груди. Потім малюка віддають педіатру-неонатологу для обробки і вимірювання. Якщо ж операція екстрена і стан новонародженого важкий, то їм відразу займаються лікарі дитячої реанімації.
Після народження дитини лікарі вручну відокремлюють плаценту від матки, а потім роблять жінці укол гормону окситоцину, щоб викликати маткові скорочення. Після цього рану зашивають. У нормі вся операція займає 40-50 хвилин.
З операційної жінку переводять в палату під спостереження лікарів. Пацієнтці ставлять крапельниці з розчинами, щоб компенсувати втрату крові, і призначають сильні знеболюючі препарати. Іноді, щоб запобігти появі тромбів, дають антибіотики або ліки для розрідження крові.
Катетер в сечовому міхурі витягують лише через 12-18 годин після операції.
Їсти і пити можна відразу, як з’явиться відчуття голоду. Тим, хто прийшов до тями, акушерки допомагають навчитися годувати новонародженого грудьми.
У лікарні доведеться пробути 3-4 дні, а в деяких випадках навіть більше. Весь цей час жінка буде разом з малюком, якщо його стан задовільний.
Породіллі запропонують якомога раніше встати з ліжка, зазвичай вже протягом першої доби. Це потрібно для запобігання тромбозу в венах і запору.
Акушерка буде щодня обробляти рану на животі і міняти стерильну пов’язку. Шви знімають приблизно через 5-7 днів. А якщо використовувалися нитки, які розсмоктуються, то вони випадуть самі.
Зазвичай після кесаревого розтину з піхви з’являються лохії. Це кров’янисті виділення, які виникають через загоєння матки. Протягом тижня вони стають жовтуватими і слизовими, а повністю припиняються приблизно через місяць.
Після виписки додому дотримуйтесь такі рекомендації:
Не завжди відновлення проходить гладко. Необхідно терміново звернутися до гінеколога, якщо з’явилися такі ознаки:
Наукові джерела: