Отримання діагнозу «рак» — це момент, який ділить життя на «до» і «після». Проте нове дослідження виявило ще одну критичну проблему: чверть пацієнтів стверджують, що ніщо не могло підготувати їх до важкого періоду очікування між встановленням діагнозу та початком терапії.
Опитування 500 дорослих, яким діагностували онкологічне захворювання протягом останніх п’яти років, показало високий рівень емоційного напруження:
46% відчували сильну тривогу;
40% страждали від невизначеності;
23% почувалися повністю розгубленими.
У середньому час очікування від моменту постановки діагнозу до початку лікування становить три тижні. Для багатьох цей час перетворюється на справжнє випробування.
Дослідження показало шокуючу цифру: 92% пацієнтів у цей період відчували, що втратили контроль над власним життям. Інші зізнавалися, що не могли керувати своїм настроєм, рутиною та здатністю приймати рішення.
«Не дивно, що при первинному діагнозі люди відчувають страх і розгубленість. Немає чітких правил, що робити далі, і часто людина залишається сам на сам зі своїми думками», — коментує Імоджен Вотсон, зареєстрована дієтологиня та медична експертка.
Дослідження було ініційоване компанією Abbott у рамках запуску «Методу преабілітації». Ця концепція спрямована на те, щоб навчити пацієнтів використовувати час очікування з користю.
Преабілітація — це підготовка організму до лікування раку в той час, який ви маєте до його початку. Вона базується на трьох китах:
Харчування.
Фізичні вправи.
Психічне здоров’я.
На жаль, понад половина респондентів (56%) ніколи не чули цього терміну до опитування.
«Легко піддатися паніці й не знати, куди рухатися далі. Але час між діагнозом і лікуванням може суттєво допомогти підготуватися до того, що буде попереду, як ментально, так і фізично», — додає експертка.
Замість активної підготовки, багато людей у ці кілька тижнів намагалися просто відволіктися: дивилися телевізор, зустрічалися з друзями або брали відпустку.
Особливою проблемою стало харчування:
26% їли все, що хотіли й коли хотіли, не замислюючись про наслідки.
Майже чверть (23%) навіть не усвідомлювали, наскільки сильно раціон впливає на успішність майбутнього лікування.
Озираючись назад, кожен п’ятий пацієнт хотів би знати, як проактивно використати цей час. А 32% опитаних погодилися, що діяли б зовсім інакше, якби опинилися в такій ситуації знову.
Цікавий психологічний аспект: пацієнти часто хвилюються за рідних більше, ніж за себе.
Лише 15% найбільше переймалися тим, як самі впораються з діагнозом.
Натомість 39% були більше стурбовані станом своїх близьких.
Попри це, 50% зізналися, що здебільшого уникали розмов про свій рак із найближчим оточенням, намагаючись нести цей тягар самотужки або оберігаючи родину.
Висновок: Час до початку лікування — це не просто період очікування, а можливість зміцнити організм. Планування харчування, посильна фізична активність та робота з психологічним станом можуть стати вашим першим кроком до одужання ще до першої крапельниці чи процедури.