Небезпека, яку не помічають: клиновидний дефект зубів

Люди оцінюють здоров’я зубів за стандартними параметрами: білі, рівні, без карієсу, не болять – значить в порядку. Однак є ще один важливий фактор, на який слід звернути увагу: наявність клиновидного дефекту – некаріозного ураження зубів.

Чим небезпечний клиновидний дефект і як його розпізнати?

Клиновидний дефект руйнує зубну емаль і може призвести до відколу коронкової частини зуба. Ураження частіше зачіпає жувальні зуби – ікла, премоляри і моляри, однак може з’явитися і на передніх різцях, перетворюючись на серйозну косметичну проблему.

На ранніх стадіях клиновидний дефект виявити складно. У пришийковій (верхній) області зуба можна помітити невелику щілину, яка збільшується через вилущування емалі і приймає V-подібну форму. Також характерним симптомом клиновидного дефекту є чутливість зубів до гарячої, холодної, солодкої їжі і механічних подразників.

Залежно від глибини ураження, виділяють 4 стадії: на першій стадії глибина щілини може досягати 0,1 мм, а на четвертій – 5 мм і більше. Якщо клиновидний дефект зачіпає пульпову камеру, є ризик відколу зуба навіть при незначному навантаженні.

Причини клиновидного дефекту зубів

Як не дивно, єдиної причини клиновидного дефекту лікарі виділити не можуть. Цим можна пояснити і відмінності в термінології: в медичній літературі явище називають некаріозним пришийковим дефектом, пришийковою ерозією, пришийковим стиранням тканин, абфракцією, абразивним зносом зубів, корозією напруги або відколюванням.

Стоматологи відзначають, що на розвиток патології впливає будь-який механічний вплив, особливо – використання жорсткої зубної щітки і неправильна чистка зубів. На користь цієї теорії говорить виникнення дефекту з правого боку у лівш і з лівої – у правшів. Тому важливо запам’ятати правильний алгоритм чищення зубів і не намагатися стерти зубний наліт разом з емаллю.

Іншими причинами, що провокують клиновидний дефект зубів, є:

• Недотримання гігієни ротової порожнини. У пришийковій областях накопичується патогенна мікрофлора, що формує зубний наліт і зубний камінь. Вона виділяє органічні кислоти, які послаблюють емаль і руйнують тверді тканини зуба.
• Часте вживання кислих продуктів і газованих напоїв.
• Пародонтит. Дане захворювання характеризується підйомом ясен і оголенням шийки зубів, які стають сприятливим ґрунтом для розвитку клиновидного дефекту.
• Неправильний прикус, внаслідок якого навантаження під час жування розподіляється на зуби нерівномірно. Емаль не здатна довго переносити регулярне стирання, тому тріскається і відколюється.

Лікування клиновидного дефекту

Клиновидний дефект піддається лікуванню лише на ранніх стадіях. Стоматолог визначає можливу причину ураження емалі, підбирає м’яку зубну щітку і пасту, що знижує чутливість зубів. Але ці заходи не зупиняють розвитку захворювання, а лише зменшують хворобливі відчуття. Схожим ефектом володіють компреси різних мазей і розчинів.

Якщо зубні шийки оголилися, а щілини стали помітними, лікар накладає пломбу, встановлює керамічні вініри або штучні коронки, які знижують навантаження на зуб. Щоб сповільнити прогрес ураження, хворому може бути запропонована ремінералізуюча терапія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗУБНА ПАСТА: ЯКУ КУПУВАТИ?

РУХЛИВІСТЬ ЗУБІВ

ЯК ПРАВИЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗУБНУ НИТКУ