Гіперсексуальність у дорослих людей – не розбещеність або погане виховання, а сексуальний розлад, який необхідно лікувати.
Найчастіша проблема підвищеного статевого потягу властива людям юнацького віку. Це явище називають пубертатною гіперсексуальністю, коли психіка людини фіксується на сексуально-еротичних фантазіях і враженнях. У юнаків це пов’язано з максимальним віковим виробленням статевого гормону тестостерону. Підвищена статева збудливість супроводжується спонтанними ерекціями, частими полюціями та іншими проявами. З одного боку, це породжує нервову напругу, а з іншого – допомагає підростаючій людині сформувати усвідомлення своєї статевої ролі. Це необхідно для забезпечення нормальних статевих функцій у дорослому житті.
Але трапляється, що проблема аномально високого статевого потягу проявляється у дорослих чоловіків і жінок. Поняття «нормальний статевий потяг» умовне. Активне статеве життя, яке не заважає людині домагатися успіхів в інших сферах життя, не є патологією. Але якщо гіперсексуальність змінює поведінку людини, а потреба в численних і різноманітних сексуальних контактах домінує над іншими інтересами в житті, то мова йде про розлад статевої функції. Підвищений статевий потяг проявляється в нагальній потребі людини міняти статевих партнерів, вступати в багаторазові протягом доби статеві акти, брати участь в сексуальних оргіях і здійснювати демонстративні сексуальні дії.
Патологічну гіперсексуальність у чоловіків прийнято називати «сатиріазис», а у жінок – «німфоманія».
Якщо в юнацькому і молодому віці гіперсексуальність є самостійною проблемою, то в старшому віці – це вторинний прояв якого-небудь основного захворювання.
Причинами підвищеного статевого потягу можуть бути деякі органічні, нервові, ендокринні захворювання, психологічні чи психічні розлади:
Причиною підвищеного статевого потягу у чоловіків часто є психологічний розлад, в основі якого лежить почуття неповноцінності і невпевненості в своїх сексуальних можливостях. Витоками цього може бути, наприклад, невдалий перший статевий акт. В результаті чоловікові необхідно безперервно підтверджувати власну сексуальну спроможність, вступаючи в численні статеві акти з різними партнерами.
Гіперсексуальні чоловіки перебувають у постійному пошуку партнерів для сексу, але статевий акт не приносить їм очікуваної задоволеності. У них в крові постійний надлишок статевих гормонів, і сексуальне насичення ним часто вдається відчути тільки після 3-4 статевих актів за короткий час.
Для німфоманок також характерні постійна сексуальна незадоволеність і фантазування на сексуально-еротичні теми. На відміну від жінок, які схильні до безладних статевих зв’язків, але не є німфоманками, жінки з цим розладом часто не контролюють свої бажання: для них не має значення вік, зовнішність і навіть стать партнера.
У деяких жінок підвищений статевий потяг може виникати в період клімаксу. Причиною цього найчастіше є гормональні порушення і жіночі захворювання. Така гіперсексуальність частіше зустрічається у жінок, які в молодості страждали аноргазмією або рано припинили статеве життя.
Для того, щоб впоратися з пубертатною гіперсексуальністю, необхідно організувати режим дня, збільшити трудові та спортивні навантаження, скорегувати спрямованість інтересів. Іноді для зняття загальноневротичної симптоматики застосовують медикаментозні і фізіотерапевтичні засоби.
«Дорослі» форми гіперсексуальності вимагають встановлення та лікування основного захворювання. Залежно від першопричини, лікування може включати хірургічне втручання, медикаментозне лікування, гормональну терапію.
Зниженню підвищеного статевого потягу сприяють відсутність стресів, заняття спортом, вживання заспокійливих трав’яних відварів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИДИ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ