Якщо ви страждаєте на тривожні розлади чи безсоння, лікар може призначити лорозепам або алпразолам (відомий під торговою назвою Ксанакс). Ці препарати належать до групи бензодіазепінів — вони впливають на гамма-аміномасляну кислоту (GABA), речовину, яка сприяє розслабленню та зниженню напруги в організмі.
Такі ліки справді допомагають зняти симптоми тривоги або безсоння, а алпразолам іноді призначають навіть для контролю судом при епілепсії. Але, попри ефективність, клінічний психолог Фернандо Азор попереджає: надмірне використання цих препаратів може бути небезпечним.
“Таблетки не лікують причину тривоги”
У своєму відео на TikTok психолог пояснив, що бензодіазепіни лише тимчасово знімають симптоми, але не усувають корінь проблеми.
«Якщо ви приймаєте Лоразепам або Алпразолам, щоб заспокоїти тривожний напад, важливо зрозуміти, що стоїть за цими спалахами тривоги. Так, ліки дійсно знижують рівень напруження й страху, але вони не допомагають навчитися справлятися з цими станами самостійно», — пояснює Азор.
Він додає, що багато людей сприймають фізичні прояви тривоги — прискорене серцебиття, тремтіння, запаморочення чи відчуття нереальності — як щось небезпечне або патологічне, хоча насправді це нормальна реакція організму на загрозу.
«Це так само природно, як і відчуття голоду. Ніхто не любить тривогу, але вона не є злом — це сигнал тіла, який допомагає нам реагувати на ситуації, що сприймаються як небезпечні», — каже психолог.
⚠️ Залежність і хибне відчуття безпеки
На думку Азора, головна проблема полягає в тому, що люди звикають до швидкого ефекту бензодіазепінів.
«Таблетка під язик — і через кілька хвилин страх зникає. Але разом із цим ми формуємо хибне переконання, що тривога — це щось, від чого треба негайно позбутися будь-якою ціною», — пояснює він.
З часом це може призвести до психологічної залежності — людина починає боятися власних емоцій і відчуттів, не розвиваючи навичок подолання тривоги без медикаментів.
Альтернатива: психотерапія та навчання керуванню емоціями
Фернандо Азор наголошує, що психотерапія допомагає навчитися сприймати тривогу спокійніше — без паніки й без постійного бажання “вимкнути” її пігулкою.
«Через досвід і практику людина вчиться жити з тривогою, розуміти її сигнали та поступово зменшувати інтенсивність реакцій. І тоді потреба в ліках просто зникає», — пояснює він.
Такий підхід не лише зменшує симптоми, а й поступово зміцнює психологічну стійкість, знижуючи ризик повторних тривожних нападів.
Що робити, якщо тривога заважає жити
Якщо ви вже протягом кількох місяців відчуваєте сильну тривогу, напруження, проблеми зі сном чи емоційні зриви, варто звернутися до лікаря.
Згідно з рекомендаціями NHS, лікар може запропонувати:
- Медикаментозне лікування — лише у разі потреби, під контролем фахівця.
- Психотерапію, наприклад когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), яка допомагає змінити мислення та реакції на тривожні ситуації.
- Направлення до спеціаліста з психічного здоров’я або у відповідну клініку.
Висновок
Бензодіазепіни — не вороги, але й не чарівна пігулка. Вони можуть бути тимчасовим помічником, але не повинні ставати єдиним способом боротьби з тривогою.
«Тривога — це не ворог, а сигнал. І навчитися слухати цей сигнал — значно ефективніше, ніж просто його заглушати», — підсумовує психолог.
Якщо вам важко впоратися із тривожністю — зверніться по допомогу. Розмова з психотерапевтом, правильна підтримка й невеликі кроки кожного дня можуть дати набагато кращий результат, ніж будь-яка пігулка.