Чи замислювалися ви коли-небудь, як ваш обід впливає на гостроту розуму через 20 чи 30 років? Більшість із нас звикли пов’язувати рівень цукру в крові виключно з діабетом або метаболізмом. Проте результати нового масштабного дослідження вчених із Ліверпульського університету (Велика Британія) змушують поглянути на проблему ширше: виявляється, різкі стрибки глюкози після їжі можуть бути ключем до розгадки виникнення хвороби Альцгеймера.
Результати роботи, опубліковані в журналі Diabetes, Obesity and Metabolism, вказують на те, що контроль цукру саме після прийому їжі може стати новою стратегією профілактики найпоширенішої форми деменції.
Для свого дослідження вчені проаналізували дані 357 883 осіб з UK Biobank. Особливість цього проєкту в тому, що дослідники не просто вимірювали цукор у пацієнтів «тут і зараз». Вони застосували метод менделівської рандомізації — шукали специфічні гени, які визначають схильність людини до високих стрибків глюкози після їжі.
«Такий підхід дозволяє відсіяти вплив довкілля чи способу життя і зосередитися на біологічних механізмах», — пояснює доктор Ендрю Мейсон. Дослідження показало вражаючу закономірність: люди з генетичною схильністю до високих постпрандіальних (післяобідніх) стрибків цукру мають на 69% вищий ризик захворіти на Альцгеймера.
Цікаво, що при цьому рівень цукру натщесерце або інсулінорезистентність не показали такого прямого зв’язку з деменцією. Це означає, що саме «піки» після вуглеводного перекусу є найбільш руйнівними для мозку.
Хоча МРТ-сканування учасників не показало миттєвих структурних змін у мозку, вчені припускають, що механізм пошкодження є складнішим, ніж просто загибель клітин. Доктор Данг Трінь, провідний медичний експерт із Healthy Brain Clinic, висуває три гіпотези:
Вчені застерігають від поспішних висновків. «Це не означає, що цукрові піки безпосередньо викликають хворобу, але вони точно є вагомим чинником впливу на здоров’я мозку, який можна змінити», — зазначають автори дослідження.
Наразі триває робота над перевіркою цих даних на більш різноманітних групах населення. Оскільки вихідні дані базувалися переважно на європейській популяції, важливо зрозуміти, як ці механізми працюють у представників інших етнічних груп, які статистично частіше страждають на деменцію.
Якщо результати підтвердяться клінічно, профілактика деменції стане більш персоналізованою. Вже зараз лікарі радять звертати увагу не лише на загальну вагу чи тиск, а й на толерантність до глюкози.
Ваш метаболізм та інтелект — це дві сторони однієї медалі. Дбаючи про рівний рівень цукру сьогодні, ви інвестуєте у свою ясну пам’ять у майбутньому.
Джерело: MedicalNewsToday