У недавньому дослідженні вчені спробували з’ясувати природу галюцинацій, а також зрозуміти, чому багато людей чують голоси, але лише деяких це турбує.
Є цілий ряд психічних станів, пов’язаних з галюцинаціями, наприклад, шизофренія. Часто саме слухові галюцинації (тобто ті, які з’являються у формі голосів) змушують людину відчувати дискомфорт і тривогу. Однак чують голоси в голові не тільки люди з психічними захворюваннями.
Хоча точні механізми галюцинацій не встановлені, є кілька теорій, які намагаються пояснити їх природу. Деякі психологи вважають, що важливу роль у цьому процесі відіграє очікування.
Дослідник в області психіатрії Альберт Пауерс вважає, що галюцинації можуть виникати через дисбаланс між нашими очікуваннями та інформацією, яку ми отримуємо за допомогою відчуттів. Людина починає сприймати те, що чекає, а не те, що кажуть їй почуття.
Команда вчених на чолі з Єльським університетом у Нью-Хейвені спробувала більш детально вивчити цю теорію. Вони хотіли краще зрозуміти слухові галюцинації та визначити фактори, які змушують сприймати їх, як тривожний сигнал.
Наприклад, в більш ранніх дослідженнях команда Єльського університету виявила, що описані здоровими людьми слухові галюцинації часто нагадували ті, які відчувають люди з шизофренією. Важливою відмінністю є те, як сприймаються ці галюцинації. Наприклад, екстрасенси схильні сприймати їх як позитивний досвід.
У новому експерименті вчені розділили учасників на чотири групи: тих, хто чув голоси (з психічними захворюваннями та без) і тих, хто не чув голоси (з психічними захворюваннями і без). До тих, хто чув голоси, але не страждав психічними захворюваннями, віднесли і шахраїв, які стверджували, що чули людей з потойбічного світу.
Для дослідження вчені використовували процедуру, розроблену в Єлі в 1890-х роках. Учасникам надавали візуальний стимул (шахова дошка) і голосовий супровід. Під час експерименту мозок учасників постійно сканувався. Тон голосу періодично змінювався, а іноді відтворення взагалі припинялося.
Учасників просили повідомляти про почутий голос натисненням кнопки. Таким чином, утримуючи кнопку протягом більш тривалого періоду часу, вони демонстрували впевненість у почуте.
Через якийсь час учасники стали повідомляти про появу голосів при вигляді шахової дошки, навіть якщо насправді нічого не відтворювалося. Можна сказати, що учасники усіх чотирьох груп піддалися галюцинацій, пов’язаних з їх очікуваннями.
Під час випробувань особлива увага приділялася області мозку, яка, як відомо, викликала слухові галюцинації при штучному стимулювання. Було виявлено, що коли люди повідомляли, що чули голос, коли його не було, ця частина мозку активувалася, підтверджуючи галюцинацію.
Дослідники також використовували комп’ютерне моделювання поведінки учасників, що дало їм можливість диференціювати людей з психічними розладами від здорових. Крім того, вони виявили, що людям з психозом було важко погодитися з тим, що насправді вони нічого не чули.
Команда сподівається, що отримані результати допоможуть розробити об’єктивний спосіб виявлення людей, які потребують лікування, та ефективні методи лікування для них.
Автор: Анна Капранова