Schizo – розщеплюю, розколюю; phren – душа. Однак під словом «шизофренія» мається на увазі не роздвоєння особистості, як люблять зображувати у кіно чи літератури, а, швидше, безладність або незв’язність мислення.

Шизофренія – це синдром, з якими бувають пов’язані різноманітні симптоми, і у різних пацієнтів він проявляється по-різному, хоча всі симптоми можна виділити в три основні групи: продуктивні симптоми, негативні симптоми і когнітивні порушення.

Трохи відступимо від теми. Більшість симптомів – це крайні прояви нормальних фізіологічних процесів, наприклад, серцебиття є у кожного, в той час як тахікардія – прискорене серцебиття, далеко не у всіх. Для кожного з нас нормальна температура тіла складає 36,6-37 градусів, але при лихоманці ця температура підвищується.

Продуктивні симптоми

продуктивні симптоми шизофренії

У хворих на шизофренію з’являються продуктивні симптоми, названі так не тому, що корисні, а тому, що є якоюсь новою функцією, що не має «нормального» або фізіологічного еквівалента.

До симптомів психозу відносять: марення, галюцинації, дезорганізованість мови, дезорганізовану поведінку або кататонію. Жоден з них не проявляється фізіологічно.

  • Марення – це хибні уявлення, в яких пацієнт переконаний настільки твердо, що не змінить своєї думки всупереч будь-яким доказам. Яких тільки не буває маячних ідей. Наприклад, марення впливу, коли людині здається, що його діями керує чужа воля, якась сила, людина або предмет. Також виділяють марення відносини, коли людина впевнена, що незначні зауваження мають до нього пряме відношення, наприклад, що з нею через телевізор говорить ведучий новин.
  • Другий тип продуктивного симптому – галюцинації, що представляють собою відчуття, яких насправді немає, в тому числі візуальні і слухові, такі як голоси і накази.
  • Третій тип – дезорганізованість мови. Наприклад, так званий «словесний салат», коли мова складається з безладного набору слів або словосполучень, наприклад, «олівець собака капелюх кава синій».
  • Дезорганізована поведінка – це дивна і нерозумна поведінка, не пов’язана з дійсністю і абсолютно безглузда. Наприклад, коли людина одягає кілька светрів в спекотний літній день.
  • Іноді поведінку характеризують як «кататонічну», і вона пов’язана з рухами, положенням тіла і сприйнятливістю до зовнішніх впливів. Хворий може чинити опір спробам змусити його рухатися або впасти в ступор і не реагувати на навколишній світ.
Негативні симптоми

Негативні симптоми характеризуються втратою або відсутністю нормальних процесів, як ніби людина втрачає здатність виражати емоції або втрачає інтерес до того, що раніше знаходила цікавим.

  • Один з негативних симптомів – афективне сплощення, при якому емоційні реакції ослаблені: побачивши щось несподіване, наприклад, мавпу у власній вітальні, хворий може просто сісти на диван і спокійно спостерігати, як ніби не відбувається нічого незвичайного.
  • Ще один тип – алогія, або бідність мови, тобто брак змісту в мовленні. Так, якщо хворого питають: «у тебе є діти?», він відповідає «так», замість «так, син і дві дочки».
  • Третій тип негативної симптоматики – абулія, тобто відсутність волі завершити якусь дію. При абулії людина може довгий час не виходити з дому, не розмовляти з друзями і не працювати.
Когнітивні порушення

Когнітивні порушення – це зниження пам’яті або здатність до навчання, нездатність розуміти інших людей. Однак ці порушення менш виражені, їх складніше помітити, а для діагностики застосовуються спеціальні тести. Прикладом порушення когнітивних функцій може бути нездатність людини утримати в голові кілька речей одночасно, таких як номер телефону та адресу.

Фази шизофренії

Фази шизофренії

Хворі шизофренією циклічно проходять через три фази, зазвичай в певному порядку.

  • Продромальний період. У продромальний період пацієнти стають замкнутими, проводять багато часу на самоті. Їх стан можна сплутати з іншими психічними розладами, такими як депресія або тривожний розлад.
  • Активна фаза. Симптоми активної фази більш важкі: маячні ідеї, галюцинації, дезорганізованість мови, дезорганізована поведінка, кататонія.
  • Залишкова фаза. Після активної фази пацієнти набувають залишкову фазу і можуть демонструвати ознаки когнітивних порушень: нездатність зосередитися або замкнутість, як в продромальний період.
Діагностика

Діагностика шизофренії

Діагноз шизофренія ставиться при наявності двох і більше наступних симптомів:

  • Маячні ідеї
  • Галюцинації
  • Дезорганізованість мови
  • Дезорганізована поведінка
  • Кататонія
  • Негативні симптоми

І хоча б одним з виявлених симптомів повинне бути марення, галюцинації або дезорганізованість мови.

Простіше кажучи, недостатньо наявності тільки дезорганізованої поведінки або негативних симптомів. Навіть якщо виявлено ознаки порушення когнітивних, вони не обов’язкові для постановки діагнозу.

Діагноз ставиться тільки в разі, якщо ці симптоми тривають хоча б півроку, тобто пацієнт 6 місяців перебуває в тій чи іншій фазі, при цьому протягом принаймні одного місяця проявляються симптоми активної фази.

І нарешті, ці симптоми не повинні бути викликані іншими причинами, такими як прийом наркотиків.

Причини

Тепер, коли ми поставили діагноз, з’являються питання: Чому це взагалі відбувається? Що викликає шизофренію? У нас немає чіткої відповіді, адже ознаки і симптоми шизофренії властиві тільки людям. Принаймні, їх складно уявити або помітити у лабораторних щурів і мишей. Але є зачіпка: всі антипсихотики, що допомагають при шизофренії, блокують дофамінові рецептори D2, знижуючи рівень дофаміну в нейронах. Це дає підставу вважати, що шизофренія може бути пов’язана з підвищеним рівнем дофаміну. Але ці препарати не універсальні, не рятують від симптомів повністю і допомагають не всім, що тільки посилює невизначеність і означає, що справа не тільки в рецепторах D2. Примітно, що один з найбільш ефективних антипсихотиків клозапін – слабкий антагоніст рецептора D2, що наштовхує на думку про роль інших нейромедіаторів, таких як норадреналін, серотонін-і ГАМК.

Близнюкові дослідження показали спадковий характер захворювання, хоча конкретного гена, що викликає шизофренію, поки не знайдено.

Також з шизофренією пов’язують вплив навколишнього середовища, таке як пренатальна інфекція та аутоімунні захворювання, наприклад, целіакія.

Наприклад, ще одна група підказок відноситься до епідеміології. Шизофренією частіше хворіють чоловіки, ніж жінки, і середній вік початку хвороби у чоловіків – 20-28 років, проти 26-32 років жінок, у яких клінічні симптоми найчастіше виражаються слабкіше. Згідно з деякими дослідженнями, ці відмінності можуть пояснюватися тим, що естроген знижує рівень дофаміну. А ось від раси захворюваність не залежить.

Лікування

Лікування шизофренії – складний процес. Часто застосовуються антипсихотики, але необхідно спостереження в декількох лікарів, включаючи фахівців в області психотерапії, фармакології та психофармакології.

Антипсихотики можуть досить ефективно впливати на симптоматику, але необхідно враховувати безліч факторів, таких як вартість і ймовірність побічних ефектів: звикання, залежність і синдром відміни.