Навряд чи варто вкотре розповідати, що таке ВІЛ і СНІД. У цій статті ми поговоримо конкретно про симптоми, які можуть свідчити про наявність в організмі вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) і його останньої стадії – синдром набутого імунодефіциту (СНІД), коли організм вже не в силах впоратися навіть з найпростішими захворюваннями. ВІЛ може розмножуватися в організмі непомітно і довгий час (до десятка років) не видавати себе жодним яскраво вираженим симптомом … І весь цей час ВІЛ-позитивна людина живе звичайним життям: може міняти статевих партнерів, відвідувати манікюрні і тату-салони, не звертати уваги на порізи і т.д.
Вірус, що проник в кров, поступово починає руйнувати імунну систему: заражає і вбиває CD4 лімфоцити, макрофаги і деякі інші типи клітин. При цьому вірус імунодефіциту розмножується в цих клітинах і поширюється далі. Зрозуміло, ослаблений організм починає реагувати на втрату здорових клітин, внаслідок чого можуть проявлятися ознаки, які прийнято називати симптомами ВІЛ. Чим менше CD4 лімфоцитів залишається в організмі, тим більше з’являється різних симптомів. А коли рівень лімфоцитів і зовсім падає (менше 200 мкл) – це означає нездатність імунної системи боротися зі збудниками і безпосередню загрозу життю пацієнта. Що б цього не сталося, потрібно підтримувати рівень вищезазначених лімфоцитів, допомагаючи імунітету боротися з інфекціями. Цей принцип і лежить в основі лікування ВІЛ-інфекції антиретровірусними препаратами (ВААРТ), які використовують для продовження життя ВІЛ-позитивних людей. Чим раніше буде поставлений діагноз ВІЛ, тим більше шансів не допустити розвитку останньої стадії імунодефіциту – СНІДу.
Тому людям (особливо тим, які знаходяться в групі ризику, наприклад, мають незахищені статеві контакти, вживають внутрішньовенні наркотики) варто звернути увагу на наступні симптоми, які можуть свідчити про ВІЛ-інфекції:
Ці симптоми можуть проявлятися протягом перших 3-6 тижнів, після зараження і не обов’язково тривають весь час. Деякі з них можуть зникнути вже через кілька днів, а можуть виступати в комплексі і загострюватися. Коли вірус прогресує, настає гостра гарячкова фаза (у 50-70% ВІЛ-позитивних людей) або ж – безсимптомна фаза, що теж не рідкість.
Симптоми гарячкової фази ВІЛ (триває від одного-двох тижнів, також може пройти за кілька днів з різким збільшенням симптомів):
Період, під час якого вірус імунодефіциту людини розмножується, у деяких ВІЛ-позитивних пацієнтів може тривати роками. Це так звана безсимптомна фаза, коли падає рівень лімфоцитів CD4. Критичне зниження їх кількості вже позначає СНІД. І головне, що відбувається це без будь-яких специфічних ознак, але у деяких пацієнтів може спостерігатися збільшення лімфовузлів.
Коли ВІЛ поширився настільки, що імунна система не може виконувати свою функцію, віруси і бактерії переходять в контратаку. На цій стадії ВІЛ опортуністичні інфекції (які при нормальному імунітеті не змогли б завдати шкоди організму) починають проявляти себе в повну силу. Йдеться про більш ніж 20 різних хворобах, в т.ч. деяких видах раку.
Оскільки всі симптоми ВІЛ і СНІД можуть мати індивідуальні особливості, проявлятися в різні періоди інфікування або не проявлятися зовсім, єдиним правильним і можливим рішенням запобігання вірусу імунодефіциту людини є тест на ВІЛ. Про те, що являє собою цей тест, де слати аналіз на ВІЛ в вашому регіоні і скільки це буде стояти ми вже писали раніше. Відзначимо, що дізнатися про позитивний ВІЛ-статус можна тільки через три місяці після контакту з вірусом. Оскільки аналіз, зроблений в період вікна (коли вірус вже в організмі, але антитіла ще не вироблені), може показати відсутність ВІЛ навіть у інфікованих людей. Тому тест на ВІЛ необхідно робити як мінімум два рази на рік.