Медичні експерти попереджають: вейпінг може залишити незворотні рубці на легенях. Це стало особливо актуальним після серії повідомлень про випадки захворювання на так звану «попкорнову хворобу». Офіційна назва цього стану — облітеруючий бронхіоліт, серйозне й незворотне захворювання, яке уражає найдрібніші дихальні шляхи в легенях. Наслідки включають постійний кашель, хрипи, втому та утруднене дихання.
Термін «попкорнова хвороба» з’явився ще на початку 2000-х, коли у працівників фабрики з виробництва мікрохвильового попкорну почали виявляти ураження легень. Причиною виявилася речовина діацетил — ароматизатор, який додає попкорну насичений вершковий смак.
Діацетил (або 2,3-бутандіон) є хімічним ароматизатором, який при потраплянні в легені у вигляді аерозолю стає токсичним. Він викликає запалення та рубцювання бронхіол — найдрібніших розгалужень дихальних шляхів, що ускладнює рух повітря і, відповідно, дихання.
Професор хімії Донал О’Ші з Університету медицини та медичних наук RCSI пояснив: «Хоча діацетил — найвідоміша причина, попкорнова хвороба також може бути спричинена вдиханням інших токсичних речовин, зокрема летких карбонілів, таких як формальдегід та ацетальдегід. Обидва ці з’єднання були виявлені у парах електронних сигарет».
Він також додав: «Лікування попкорнової хвороби не існує. Коли легені вже ушкоджені, медицина може лише полегшити симптоми — за допомогою бронходилататорів, стероїдів, а в крайніх випадках — трансплантації легенів. Саме тому найкращий і єдиний захист — це профілактика».
У коментарі для видання The Conversation професор О’Ші зауважив: «Е-рідини можуть містити нікотин, але разом із ним — цілий хімічний коктейль, створений для привабливості. Багато з цих ароматизаторів дозволені до використання в харчових продуктах. Але це не означає, що їх безпечно вдихати».
Коли хімічні речовини вдихаються, вони миттєво потрапляють у легені, а звідти — прямо в кров і швидко досягають життєво важливих органів, таких як серце й мозок. За оцінками експертів, у продуктах для вейпінгу використовують понад 180 різних ароматизаторів.
Під час нагрівання багато з цих речовин розпадаються на нові сполуки — і деякі з них досі не були протестовані на безпеку при вдиханні.
О’Ші зазначив: «Діацетил було вилучено з деяких продуктів для вейпінгу, але його досі знаходять в інших. Крім того, речовини-замінники, як-от ацетоїн і 2,3-пентандіон, можуть бути не менш шкідливими. Навіть якщо діацетил — не єдина причина, сукупний вплив багатьох хімікатів і їхніх побічних продуктів може суттєво підвищити ризик попкорнової хвороби та інших респіраторних порушень».
Про небезпеку свідчить і гучна історія американської підлітки, яка захворіла на попкорнову хворобу. Її випадок нагадав про кризу EVALI у 2019 році — спалах легеневих ушкоджень, пов’язаних із вейпінгом, який призвів до 68 смертей і понад 2800 госпіталізацій у США. Тоді основним винуватцем виявився ацетат вітаміну Е — загусник у деяких продуктах для вейпінгу канабісу. Після нагрівання він утворює високотоксичний газ — кетен.
Останні дослідження також викликають занепокоєння щодо впливу вейпінгу на дихальну систему молоді. Міжнародне дослідження виявило, що підлітки, які користуються вейпами, частіше повідомляють про респіраторні симптоми — навіть із врахуванням того, чи курили вони звичайні сигарети. Симптоми були пов’язані з певними ароматами, видами нікотину та частотою використання.
«Очевидно, що історія повторюється. Так само, як було переглянуто правила безпеки на виробництвах після випадків з попкорновою хворобою, нам потрібна така ж регуляторна рішучість щодо індустрії вейпінгу — особливо задля захисту молодого покоління», — підсумував професор.
«Попкорн і вейпінг можуть здаватися абсолютно різними речами, але їх поєднує спільна загроза: вдихання хімічних речовин, які ніколи не призначалися для легенів. Проблема не в тому, чим ці речовини є в їжі, а в тому, на що вони перетворюються при нагріванні та вдиханні».
«Якщо ми застосуємо уроки промислової безпеки до сучасної культури вейпінгу, особливо серед молоді, ми зможемо уникнути повторення трагічних помилок. Регулювання, чітке маркування, суворіші вимоги до інгредієнтів і просвітницькі кампанії здатні зменшити ризики».
«А до того часу — історії, як у тієї американської дівчини, залишаються нагадуванням: вейпінг, попри фруктовий аромат і стильний вигляд, не є безпечним. Іноді те, що здається невинним, залишає слід на все життя».