Холестаз

Важливе місце в лікування холестазу займає дієтотерапія. Зокрема, потрібно строго стежити за кількістю жиру в харчовому раціоні.

По суті

Холестаз – захворювання, при якому зменшується надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Дане захворювання може розвинутися при різних порушеннях в організмі людини, тому в медицині часто застосовують термін «синдром холестазу».

Холестатичний синдром може бути наслідком ряду захворювань, яких можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться хвороби, пов’язані з порушенням секреції жовчі, наприклад, вірусні гепатити, токсичні та алкогольні ураження печінки, бактеріальні інфекції, цироз печінки та інші. До другої групи належать всі захворювання, для яких характерне порушення відтоку жовчі: первинний біліарний цироз печінки, туберкульоз, саркоїдоз, лімфогранулематоз, склерозуючий холангіт та інші.

Причини холестазу

Холестаз ділиться на внутрішньопечінковий і позапечінкові. Внутрішньопечінковий холестаз розвивається на рівні печінкових клітин (гепатоцитів) або ж на рівні внутрішньопечінкових жовчних проток.

Причинами внутрішньопечінкового холестазу можуть бути:

• гепатити;
• «Алкогольні» захворювання печінки;
• отруєння печінки медикаментами;
• первинний біліарний цироз;
• зміни в гормональній системі при вагітності;
• ендокринні порушення;
• генетичні порушення;
• порушення обміну речовин (наприклад, муковісцидоз, галактоземія, тирозинемія та інші метаболічні порушення).

Позапечінковий холестаз розвивається через механічні перешкоди нормальному відтоку жовчі.

Причинами внепеченочного холестазу можуть бути:

• камені в жовчному міхурі та протоках;
• синдром згущеної жовчі;
• звуження жовчних проток;
• панкреатит;
• злоякісні пухлини жовчних проток і / або підшлункової залози.

Симптоми хвороби

Основними симптомами холестатичного синдрому є шкірний свербіж, світлий кал, темний колір сечі (кольори пива) і збільшення печінки. Як правило, шкірний свербіж посилюється до ночі. У цьому зв’язку хворі можуть страждати на безсоння через надмірну дратівливість.

У деяких випадках хворих можуть турбувати суглобові болі. При хронічній формі захворювання відзначається пігментація шкіри через накопичення меланіну. Також під шкірою може відкладатися холестерин з утворенням ксантом – локальних скупчень холестерину і тригліцеридів. Зазвичай, ксантоми з’являються в області молочних залоз, навколо очей, на спині, шиї, долонних складках та інших частинах тіла.

Діагностика

При підозрах на холестатичний синдром, зазвичай, лікар направляє пацієнта на проведення наступних аналізів:

• біохімічний аналіз крові: перевіряється рівень прямого білірубіну (одного з пігментів жовчі), холестерину, жовчних кислот, а також перевіряється активність ферменту лужної фосфатази;
• ультразвукова діагностика печінки дозволяє визначити наявність розширень в жовчних протоках;
• холангіографія (ендоскопічна або черезшкірна чреспеченочная) для визначення рівня обструкції в протоках;
• біопсія печінки з подальшим гістологічним аналізом печінкових тканин.

Біль у лівому підребер’ї на порожній шлунок може спостерігатися при виразковій хворобі шлунка, рідко при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. Рекомендується фіброезофагогастродуоденоскопія.

Лікування

Особливе місце в лікуванні холестатичного синдрому займає дієта. Потрібно уважно стежити за надходженням в організм тварин і нейтральних жирів. Їх кількість необхідно обмежити до 40 грамів на добу. Уважно читайте етикетки продуктів, де вказується вміст цих речовин, і, виходячи з зазначеної норми, формуйте свій раціон харчування. Алкогольні напої, кава, копченості та консерви потрібно виключити, а смажену їжу істотно обмежити.

Залежно від тяжкості та перебігу захворювання лікування має свої особливості. Медикаментозна терапія включає в себе прийом гепатопротекторів, що захищають клітини печінки, а також сприяють нормальному пасажу жовчі. Шкірний свербіж можна усунути за допомогою препаратів на основі холестираміну, який пов’язує жовчні компоненти в кишечнику, тим самим перешкоджаючи повторній її поглинання.

Позапечінковий холестаз, як правило, лікується хірургічним шляхом. Іноді для проведення операції використовуються ендоскопічні технології.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВНУТРІШНЬОПЕЧІНКОВИЙ ХОЛЕСТАЗ ВАГІТНИХ

ЖОВЧНИЙ МІХУР І ЙОГО ХВОРОБИ