Як не заразитися на дифтерію і що робити, якщо це сталося

В 5-10% випадків врятувати хворого вже неможливо. Існує лише один спосіб знизити ризики.

Що таке дифтерія і чим вона небезпечна

Дифтерія-це бактеріальна інфекція, яка зазвичай вражає слизові оболонки горла і носа. Її збудник, бактерія Corynebacterium diphtheriae, вона ж дифтерійна паличка, виділяє найнебезпечніший токсин, здатний руйнувати тканини організму.

Локалізуючись в горлі і носі, інфекція вбиває клітини, на які потрапляє. Дифтерія створює на поверхні тканин щільну сіру плівку (псевдомембрану), що складається із загиблих клітин, мікробів та інших речовин. З часом ця плівка розростається і, якщо з нею не боротися, може повністю перекрити дихальні шляхи. З передбачуваним летальним результатом.

Всього 100 років тому саме дифтерія була основною причиною смерті серед дітей молодше п’яти років.

Але це ще не все. Токсин може потрапити в кров і з її допомогою поширитися по всьому організму. Наприклад, атакувати серцевий м’яз, викликавши її запалення (міокардит) і порушення в роботі серця. Або пошкодити нерви, ставши причиною м’язової слабкості, складнощів з ковтанням і навіть зупинки дихання.

Сьогодні летальність дифтерії навіть за умови своєчасного лікування досягає 5-10% серед дорослих і 20% — серед дітей.

Які симптоми дифтерії

Тяжкість захворювання залежить від того, наскільки токсин встиг поширитися по організму. Тому вкрай важливо розпізнати дифтерію і приступити до лікування якомога раніше.

Правда, є складність: на початковому етапі хвороба схожа на звичайну застуду. Це серйозний привід, щоб не залишати без уваги навіть просту ГРВІ. І тим більше проконсультуватися з терапевтом або лором, якщо помітили у себе характерні симптоми. Ось вони:

• різка слабкість;
• підвищення температури;
• біль в горлі;
• збільшення шийних лімфовузлів;
• набряк м’яких тканин шиї;
• охриплість, осиплість голосу;
• виділення з носа;
• утруднене або прискорене дихання;
• найбільш показова ознака-сіра плівка, що покриває мигдалини і частково піднебіння.

Також ви просто зобов’язані відвідати терапевта, якщо контактували з людиною, у якої через кілька днів після зустрічі була встановлена дифтерія. Не зволікайте, особливо в тому випадку, якщо у вас немає щеплення від цього захворювання або з часу останньої вакцинації пройшло більше 10 років.

Втім, навіть якщо ви упевнені, що контакту з хворим не було, поява сірої плівки на глотці — явне показання для негайного візиту до лікаря. Справа в тому, що деякі люди можуть бути носіями дифтерії, але не хворіти при цьому самі. Є ризик, що хтось із прихованих носіїв зустрівся на вашому шляху.

Як лікувати дифтерію

Поставити діагноз може тільки професійний медик. Можливо, вам запропонують здати мазок зі слизової, щоб перевірити його на наявність дифтерійної палички. Але якщо лікар підозрює дифтерію, лікування починають якомога оперативніше – навіть до того, як будуть отримані результати лабораторного дослідження.

Позбавляються від дифтерії виключно в умовах стаціонару інфекційної лікарні. Лікування включає в себе:

• Введення протидифтерійної сироватки. Вона містить антитоксин, який захищає організм від отрути, що виділяється дифтерійною паличкою.
• Використання антибіотиків. Їх завдання — знищити хвороботворні бактерії.

Увага! Протидифтерійна сироватка має ряд серйозних побічних ефектів, тому вводити її можна лише за показаннями і під наглядом лікаря. Крім того, антитоксин необхідний не завжди. Дифтерія має і нетоксигенні штами: це означає, що бактерії не виділяють отруту, здатну зруйнувати клітини організму. В такому випадку сироватка навіть шкідлива. Однак вирішувати, вводити антитоксин чи ні, може тільки лікар‑інфекціоніст.

І ще раз нагадаємо. Навіть вчасно розпочате лікування не гарантує одужання. Кращий спосіб уникнути ускладнень, аж до летального результату — взагалі не дозволити дифтерії атакувати організм.

Як не заразитися дифтерією

Дифтерія поширюється в основному трьома шляхами:

• Повітряно‑крапельним. Отримати свою дозу бактерій можна, якщо на вас хтось чхнув або ви просто поговорили віч-на-віч із зараженою людиною.
• Через особисті речі. Наприклад, заразитися можна, сьорбнувши води зі склянки, з якої до того пив носій.
• Через забруднені предмети загального користування. Бактерія може деякий час існувати на поручнях в громадському транспорті, дверних ручках або, наприклад, іграшках в дитячій кімнаті великого супермаркету.

З огляду на все це, вкрай важлива гігієна. Постарайтеся якомога менше перебувати у громадських місцях з великою кількістю відвідувачів, не користуйтеся чужими столовими приладами, частіше мийте руки і позбавляйтеся від звички торкатися до рота або носа брудними пальцями.

Втім, одна лише гігієна не вбереже вас від зараження.

Найнадійніший спосіб знизити ризики — зробити щеплення проти дифтерії.

За даними американських Центрів контролю і профілактики захворювань, 99% вакцинованих людей надійно захищені від смертоносної інфекції.

Це, до речі, не означає, що вакциновані не хворіють. Просто їх організми готові до зустрічі з бактерією і можуть їй успішно протистояти. Щеплена людина, підчепивши дифтерійну паличку, швидше за все, перехворіє легко — можливо, навіть не усвідомивши, що це була дифтерія, а не застуда. А ось її невакцинованого сусіда та ж «застуда» може вбити.

Чи варто антивакцинаторство подібного ризику – вирішувати тільки вам.

Наукові джерела:

• Diphtheria, source
• Diphtheria. Symptoms, source
• Diphtheria. Clinicians, source
• Diphtheria. Diagnosis and Treatment, source
• Diphtheria Antitoxin. Side effects, source
• CDC statistics demonstrate dramatic declines in vaccine‑preventable diseases when compared with the pre‑vaccine era, source