Більшу частину XX століття наука вважала, що зрозуміла про мозок людини майже все. Дослідники спритно називали в свою честь певні частини сірого органу. І ще з великою впевненістю встромили маленькі прапорці в ділянки тканини, які, як вони думали, збагнули. Але вони все-таки дещо важливе упустили!
Одне з найбільших відкриттів XX століття в дослідженнях мозку відбулося наприкінці 70-х і початку 80-х років. Вчені виявили, що мозок не приймає форму правильного, добре складеного бетонного блоку. Насправді, він є досить пластичним.
Мозок може змінюватися, особливо при наявності нової інформації і стимулу. Таким чином відбулося зародження нейропластичності. Озброєний цим новим знанням натовп нейробіологів, вчених-когнітивістів і психологів приступили до роботи. І серед більшості їх відкриттів знаходиться той факт, що незалежно від того, скільки вам років, ваш мозок формують певні сили. Давайте розглянемо ці особливості в порядку значимості, і почнемо з умовного кінця.
Досягнення підвищеного свідомого стану і уважності не тільки наближає вас до спокою, змушуючи зосередитися, і забезпечуючи вам новонабутий внутрішній спокій. Медитація може змінити щільність сірої речовини вашого мозку, що є гарною новиною, якщо ви прагнете до розвитку в собі більшої чуйності, хочете бути здатними витримувати стресове навантаження, і відрізнятися міцною пам’яттю.
Дослідження 2010 року виявило, що люди, які проводили щоденні півгодинні медитації протягом восьми тижнів, при МРТ-скануванні показали велику активність сірої речовини. У обстежуваних осіб відбулося безліч змін, особливо в тому, що стосується збільшення кори задньої частини поясної звивини, скронево-тім’яного стику, і мозочка. Вони стали більш здатними до навчання, відтворення спогадів, регуляції емоцій, самореферентності, і бачення ситуації з точки зору інших людей.
Серед усіх корисностей, які забезпечують заняття спортом, знаходиться ще одна — коли ви тренуєтеся, ваш мозок зазнає фізичних змін. Ви не тільки покращуєте свою короткочасну пам’ять і вивільняєте гормони щастя — ендорфіни і серотонін, після підняття важких або пробіжки. Ви також збільшуєте кількість нейронів в мозку.
Нейрони – це своєрідні пакети інформаційних даних, які безперервно поширюються по мозку. І більша їх кількість, як правило, означає прискорення продуктивності і велику здатність до навчання і зберігання нової інформації.
Тим не менш, дослідження 2012 року виявило цікаве застереження. У той час як нейрогенез (народження нових нейронів), починаючи з 1999 року вказував на збільшення інтелектуальної сили, збереження нових нейронів відбувається лише при наявності супутнього їх «збагаченого середовища». У кінцевому рахунку, якщо ви їх не використовуєте, ви їх втратите. А останнє дослідження встановило, що правильним є і протилежне: якщо ви занадто довго не займаєтеся спортом, ви, як не дивно, можете втратити клітини головного мозку.
Нейрони з’єднують між собою веретеноподібні тканини, які називаються дендритами. Вони являють собою вузькі гілки, які передають інформацію через мозок, як автомагістралі між містами. При наявності депресії, за великим рахунком хімічному дисбалансі мозку, ці дендрити скорочуються. Вони зменшуються в розмірах, обмежуючи потік нейромедіаторів, які колись дозволяли вам відчувати себе щасливими, чи сумними, або злими.
Дослідники з Єльського університету вивчали цей феномен у 2012 році, а результати свого дослідження опублікували в журналі Nature Medicine. Їм вдалося виявити, що при активації одиничного гена, який запускає стрес, відбувається руйнування найважливіших сполук.
«Ми говоримо про те, що ділянки, які зазвичай задіяні при емоційних переживаннях і в когнітивній діяльності, розриваються при активації цього одиничного транскрипційного фактора», заявив провідний автор дослідження професор з Єля доктор Рональд Думан.
Вчені знаходять все більше відомостей того, що функціонування пам’яті більше схоже з функціонуванням м’язу. Чим більше для запам’ятовування ми використовуємо блокнотів, щоденників, паперу для нотаток, та інших безглуздих засобів, тим менше нам доводиться покладатися на вбудовані внутрішні центри даних.
Лондонські водії таксі, приміром, повинні використовувати свою пам’ять на максимумі. Щоб почати працювати за професією, їм необхідно пройти усний тест, відомий як The Knowledge (Знання). В ході тестування вони зобов’язані докладно розповісти, яка вулиця знаходиться за іншою вулицею, як добратись з однієї точки міста в іншу тощо.
Ця здатність є настільки рідкісною і настільки шанованою, що деякі люди чекають добрий десяток років, щоб пройти цей тест. А з точки зору науки, розміри їх головного мозку відображають це прагнення.
«Гіпокамп змінив свою структуру, щоб пристосуватися до величезної кількості їх навігаційних пізнань», говорить доктор Елеанор Магваєр, з Університетського коледжу Лондона. Магваєр була керівником дослідження 2000 року, в ході якого було виявлено, що у водіїв таксі гіпокамп більше, ніж у Лондонських водіїв автобусів.
Це дослідження надало черговий доказ того, що змінювати форму може не тільки хворий мозок. «Це дуже цікаво, так як тепер ми бачимо, що структурні зміни можуть відбуватися і в здоровому людському мозку», говорить Магваєр.
Наступного разу, коли будете потребувати змін у своєму житті, це відкриття може стати чудовою їжею для роздумів. Можливо, саме цього хоче і ваш мозок?
Джерело: HeadInsider