При виборі заспокійливого засобу намагайтеся віддавати перевагу препаратам на основі рослинних компонентів. І не забудьте проконсультуватися з лікарем.
Заспокійливими засобами прийнято називати різнорідну групу фармакологічних препаратів, які мають вплив на активність центральної нервової системи. Залежно від свого походження всі заспокійливі препарати діляться на дві великі групи: рослинні і синтетичні. Також існують препарати, виготовлені на основі рослинної сировини синтетичних компонентів.
За фармакологічною дією всі заспокійливі препарати діляться на кілька груп:
У порівнянні з транквілізаторами та іншими заспокійливими засобами, застосовуваними в психіатрії, седативні засоби мають менш виражений ефект. У той же час, перевага седативних препаратів полягає в їх м’якому впливі на організм і мінімальним спектром побічних дій, що надаються на організм. Особливо якщо мова йде про препарати на натуральній основі, то побічні реакції при їх прийомі розвиваються вкрай рідко і, як правило, носять оборотний характер.
Найпопулярнішими заспокійливими засобами є препарати на основі валеріани. Здавна кореневища валеріани використовуються в якості заспокійливого і снодійного препарату. Хоча седативні засоби не мають прямого снодійного ефекту, тим не менш, вони сприяють більш швидкому засипанню і глибокому сну.
На сьогоднішній день препарати валеріани виробляються як в рідкій (у вигляді настоянки), так і в таблетованій формі з сухим екстрактом рослини. Діючою речовиною лікарської рослини є валеріанова і ізовалеріанова кислоти, що надають заспокійливу дію на нервову систему.
Крім валеріани, у практиці застосовуються і інші лікарські рослини зі схожим механізмом дії, наприклад пустирник, мелісу та інші.
Також в якості седативних препаратів часто використовуються броміди – солі бромоводневої кислоти, які часто використовуються при лікуванні неврозів, істерії і неврастенії.
На відміну від рослинних седативних препаратів, броміди володіють більш вираженим заспокійливим ефектом і застосовуються за призначенням лікаря. При систематичному застосуванні бромідів існує небезпека отруєння бромом, так як ця речовина повільно виводиться із організму.
При важких формах нервових розладів застосовуються заспокійливі засоби, що володіють більш вираженим ефектом. До таких препаратів належать солі літію, магнію, транквілізатори, нейролептики та інші препарати, що застосовуються для попередження різних психозів, депресії та інших форм психічних розладів. Такі препарати призначаються тільки лікарем, і ні в якому разі не слід їх приймати самостійно, так як такі засоби мають ряд побічних дій.
Явною перевагою седативних засобів є зниження рівня нервового напруження, що запобігає ризику можливих ускладнень, що виникають на тлі стресу. За допомогою заспокійливих засобів людина розслабляється і легше долає складнощі, які виникають за певних життєвих ситуаціях.
У той де час існують і недоліки седативних препаратів. Часто такі ліки викликають звикання, і у людини виникає потреба в більш сильних препаратах. Такий стан справ загрожує розвитком психологічної залежності, так як в будь-яких життєвих складнощах людина сподівається тільки на препарат. Також багато заспокійливих засобів (особливо синтетичні) мають ряд побічних ефектів, тому завжди консультуйтеся з лікарем перед їх застосуванням.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ