Психоз ближче, ніж здається. Перевіртеся.
Про це порушення голосно заговорили кілька років тому, коли біполярний розлад було діагностовано у Кетрін Зети-Джонс.
Багато в чому завдяки сміливості чорнявої голлівудської діви в тому, що переживали цей психоз, почали признаватися й інші знаменитості: Мерайя Кері, Мел Гібсон, Тед Тернер… Медики припускають біполярний розлад у вже померлих відомих людей: Курта Кобейна, Джимі Хендрікса, Ернеста Хемінгуея, Вів’єн Лі, Мерилін Монро…
Перерахування знайомих усім імен потрібно лише для того, щоб показати: психоз зовсім поруч з вами. І можливо, навіть у вас.
На перший погляд, нічого страшного. Просто скачки настрою. Наприклад, з ранку вам хочеться співати і танцювати від радості, що ви живете. В середині дня ви раптом зриваєтеся на колег, які відволікають вас від чогось важливого. До вечора на вас накочує тяжкий депресняк, коли навіть руку підняти неможливо… Знайомо?
Грань між змінами настрою та маніакально-депресивним психозом (так звучить друга назва цього захворювання) тонка. Але вона є.
Світовідчуття тих, хто страждає біполярним розладом, постійно скаче між двома полюсами. Від екстремального максимуму («Який же кайф просто жити і щось робити!») до не менш екстремальному мінімуму («Все погано, ми всі помремо. Так, може, годі чекати, пора накласти на себе руки?!»). Максимуми називаються періодами манії. Мінімуми — періодами депресії.
Людина усвідомлює, наскільки його штормить і як часто ці шторми не мають приводів, але нічого не може з собою зробити.
Маніакально-депресивний психоз вимотує, погіршує стосунки з оточуючими, різко знижує якість життя і в підсумку може довести до суїциду.
Скачки настрою знайомі багатьом і не вважаються чимось незвичайним. Тому біполярний розлад досить складно діагностувати. Тим не менше вчені справляються з цим все успішніше. У 2005 році, наприклад, було встановлено, що маніакально-депресивним психозом в тій чи іншій формі страждають близько 5 мільйонів американців.
У жінок біполярний розлад буває частіше, ніж у чоловіків. Чому — не відомо.
Однак, незважаючи на велику статистичну вибірку, точні причини біполярних розладів з’ясувати поки не вдалося. Відомо лише, що:
Щоб зафіксувати нездорові коливання настрою, для початку треба з’ясувати, чи переживаєте ви емоційні екстремуми — манію і депресію.
Маніакально-депресивний психоз — це коли ви впізнаєте себе практично у всіх описаних вище ситуаціях. У якийсь період життя у вас явно спостерігаються ознаки манії, в іншій — симптоми депресії.
Втім, іноді трапляється і так, що симптоми манії та депресії проявляють себе одномоментно і ви не можете зрозуміти, в якій фазі знаходитесь. Такий стан називається змішаним настроєм і теж є однією з ознак біполярного розладу.
В залежності від того, які епізоди трапляються частіше (маніакальні або депресивні) і наскільки яскраво вони виражені, біполярний розлад ділять на кілька типів.
Незалежно від того, про який тип маніакально-депресивного психозу йде мова, захворювання в будь-якому випадку вимагає лікування. І бажано швидше.
Не ігноруйте свої відчуття. Якщо вам знайомі 10 і більше перелічених вище ознак, це вже привід звернутися до лікаря. Особливо якщо час від часу ви ловите себе на суїцидальні настрої.
Для початку йдіть до терапевта. Медик запропонує вам зробити кілька досліджень, включаючи аналіз сечі, а також крові на рівень гормонів щитовидної залози. Нерідко гормональні проблеми (зокрема, розвивається діабет, гіпо – і гіпертиреози) схожі на біполярний розлад. Важливо їх виключити. Або лікувати, якщо виявляться.
Наступним кроком стане візит до психолога або психіатра. Вам доведеться відповісти на питання про ваш спосіб життя, змінах настрою, відносинах з іншими людьми, дитячих спогадах, травмах, а також сімейної історії хвороб і інциденти з наркотиками.
На основі отриманої інформації фахівець призначить лікування. Це може бути як поведінкова терапія, так і прийом ліків.
Закінчимо фразою все тієї ж Кетрін Зета-Джонс: «Немає необхідності терпіти. Біполярний розлад можна контролювати. І це не так складно, як здається».