Сучасний ритм життя залишає мало часу на відпочинок. Однак подорожі, а відповідно і короткочасна зміна місця існування, традиційно вважається відмінним способом розвіятися, для деяких виявляється боргом і необхідністю. Так чи інакше, але без поїздок складно уявити життя людини в сучасному глобалізованому світі.
Наш організм підлаштовується під безліч обставин, адаптується до сучасних умов життя, але часто ми продовжуємо відчувати нездужання тільки через те, що переїхали з місця на місце. Це труднощі акліматизації і необхідно знати, як їх подолати.
Швидкий перехід:
Акліматизація – сукупність процесів і функцій, яким піддається людський організм внаслідок зміни середовища проживання. Акліматизація за своєю суттю означає адаптацію організму до нових кліматичних або географічних умов, що змушує організм перебудовуватися.
Як відомо, організм внаслідок тривалого проживання в певному середовищі входить у якийсь резонанс з ним, пристосовується до оточуючих факторів. Варто лише опинитися в умовах, які відрізняються від тих в яких ви проживаєте, як розвивається якась перебудова. Рівновага з колишнім середовищем порушується, певна кількість часу витрачається на те, щоб здобути цю ж рівновагу вже з новими обставинами.
Акліматизація виявляється частим супутником поїздок – подорожей і переїздів. Різка зміна кліматичних і географічних умов або ж незначна різниця, але слабке здоров’я або надмірна чутливість до факторів навколишнього середовища, означає, що поїздка обіцяє не тільки приємні емоції і нові враження, а й суттєве нездужання.
Протягом перших декількох днів перебування в новому середовищі будь-яка (навіть відносно здорова людина, а тим більше з наявними хронічними захворюваннями) людина ризикує випробувати нездужання на тлі:
Зміна кліматичного поясу з супутніми обставинами, які описанні вище неодмінно виявляється для організму стресовим фактором, подолання якого і відбувається шляхом акліматизації. Для одних вона проходить непомітно, а інші переживають гострі прояви. Тривалість акліматизації в середньому займає 3-4 дні, після стан нормалізується. Акліматизація для дітей (до настання 10-12 років) може становити 7-10 днів.
Розрізняють кілька поширених обставин зовнішнього середовища, звикання до яких високоймовірно обернеться нездужанням через акліматизацію – це акліматизація в жарких і холодних країнах, звикання до гірського і тропічного клімату.
Акліматизація на морі
Найпоширеніший різновид акліматизації – це акліматизація в жарких країнах. На південні узбережжя поспішають туристи з усіх куточків світу і чим більша різниця в кліматі між їх батьківщиною і місцем відпочинку, тим відчутніше стане адаптація до нового місця.
Найбільш схильними до акліматизації під час відпочинку на морі опиняються маленькі діти і літні люди. Перші уразливі перед зовнішніми умовами, які змінилися в силу незміцнілого імунітету і захисних властивостей організму, а другі – з причини наявності хронічних захворювань.
Жаркий клімат з незвички важко переноситься при наявності таких порушень:
Основною небезпекою для організму, яку тягне жаркий клімат, є порушення терморегуляції. Для того щоб підтримувати температуру тіла на необхідному рівні, організм виробляє піт, випаровування якого регулює температуру. Тому в жарких і сухих країнах акліматизація відбувається легше, потовиділення підлаштовується під допустимий ритм. Коли ж до високого температурного режиму додається висока вологість, потовиділення відбувається в ускладненому режимі, на тлі чого і може розвиватися загальне нездужання. В жарких країнах з високою вологістю повітря простіше заробити перегрівання і тепловий удар, чому сприяє почастішання дихання і пульсу, зменшення кровопостачання внутрішніх органів, рясне потовиділення і постійна спрага в процесі акліматизації. Втрата мінеральних солей загрожує тепловими судомами. В жарких країнах з сухим повітрям небезпека акліматизації може критися в зайво сухому повітрі і пилу.
Окрему увагу варто приділити раціону харчування в південних і тропічних країнах. Необхідно відповідально підходити до формування свого раціону, а в аптечці мати препарати від отруєння і нормалізують травлення.
Акліматизація в горах
Прийнято вважати, що гірське повітря оздоровлює і додає сили. В гірські масиви різної локалізації направляються туристи з усіх куточків світу і незалежно від того, чи знаходяться гори в одному кліматичному поясі з вашим постійним місцем проживання чи ні, але клімат в них суттєво відрізняється від рівнинного.
Головним чинниками нездужання в процесі акліматизації до гірського клімату вважаються:
Типовим погіршенням самопочуття для мандрівника в гори стає кисневе нездужання з характерними симптомами – прискорене серцебиття, задишка, поява шуму у вухах і т.д. Крім того, при адаптації до висотних умов у людини посилюється вентиляція легенів, збільшується вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові.
Підйом в гори – це різновид відпочинку чи захоплення, властиве людям з активною життєвою позицією. Примітно, що чим здоровіший спосіб життя веде людина, чим міцніша її імунна система і чим вона активніша у своєму проводженні часу, тим меншими виявляються прояви акліматизації. Тому вона й властива більше дітям і старим, захисні властивості їх організму не є на піку можливостей, а поїздки для них досить рідкісні. На тлі цього організм звикає до стабільності і складно перебудовується під новизну зовнішніх факторів, в тому числі кліматичних.
Акліматизація в холод
Акліматизацію в екстремально-холодному кліматі зазвичай змушені переносити особи, які перебувають тут за родом професійної діяльності. Популярність знаходить і відвідини таких регіонів з метою туризму. Пристосування організму до клімату з холодними температурами обумовлено деякою кількістю екстремальних обставин, що переважають тут. До таких відносять:
Такі екстремально-холодні умови характерні для Північного полюса, де теплий період займає від сили 1 місяць, або для узбережжя Арктики, де низькі температури спостерігаються по 9-10 місяців на рік. Повна ультрафіолетова ніч триває тут по 3-4 місяці. Достатні дози розсіяного ультрафіолетового опромінення досягаються і в короткі періоди весни-літа.
Робота та життя мешканців регіонів, наближених до полюсів (більш заселеними є регіони у Північного полюса, це міста Росії і Норвегії), не тільки підкоряється показниками температури, але і визначається довжиною сонячного дня. Тут спостерігаються полярні день і ніч, вплив яких на людський організм полягає у випромінюванні сонячної радіації.
Полярна ніч – це період у році, коли з причини нахилу осі обертання Землі Сонце не піднімається над горизонтом більше 24 годин. Полярна ніч зовсім не означає темряву добами, проте переважну частину доби займають сутінки.
Полярний день – це період у році, коли з причини нахилу площини екватора Землі Сонці не заходить за горизонт більше 24 годин. Під час полярного дня на протязі кожної доби Сонце описує коло вздовж лінії горизонту, не заходячи за нього.
Умови полярного дня і ночі не є байдужими для людей, створюючи відповідне подовження періоду денного гальмування або подовження фази нічного збудження. Відчутне зниження основного обміну спостерігається в полярний день, а його зростання – в полярну ніч.
Не звиклий до полярного клімату організм стикається з низькими температурами, недоліком ультрафіолету, сильними магнітними бурями. На тлі цього розвивається “сонячне голодування”, безсоння, погіршення самопочуття.
Існує ряд симптомів, що вказують на початок акліматизації. Часто вони можуть бути сплутані з банальним ГРВІ. Ще вони можуть бути доповнені симптоматикою хронічних захворювань, властивих конкретній людині. Найчастіше акліматизація до незвичних умов представлена підвищенням температури тіла, запамороченням і мігренню, нудотою і загальною слабкістю.
Акліматизація на морі в жарких країнах повідомляє про себе:
Акліматизація до гірського клімату може проявитися:
Акліматизація в умовах низьких температур і незвичного сонячного дня виявляється:
Секрет дбайливого ставлення до свого організму в умовах переїздів полягає в тому, що поїздка повинна плануватися з урахуванням часу на акліматизацію, а по можливості краще уникати істотних змін клімату. Наприклад, вкрай не розважливо їхати з міст з суворим кліматом в середземноморські країни на 5-7 днів. Мандрівник повинен враховувати, з якими зовнішніми факторами доведется зіткнутися його організму, і відводити на адаптацію мінімум 3-4 дні. В іншому випадку стресом стане необхідність перебудовуватися під новий клімат, а через кілька днів – повертатися до старого. До слова реакліматизация – процес повернення організму до звичного для нього режиму і місцем проживання – характерна для незагартованих мандрівників по їх поверненню додому. Супроводжується аналогічною симптоматикою, тобто загальною слабкістю, підвищенням температури тіла, запамороченнями і головним болем, нудотою.
Щоб знизити ризик акліматизації або забезпечити собі мінімальні її прояви, готуватися до подорожі рекомендують заздалегідь:
Акліматизація в умовах високих температур може бути полегшена наступними заходами:
Акліматизація для мандрівника в горах пройде легше, якщо він подбає про наступні заходи:
Акліматизація в умовах низьких температур може бути подолана за допомогою простих правил:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК ПРАВИЛЬНО ЗІБРАТИ АПТЕЧКУ В ДОРОГУ?