Categories: Хвороби шлунка і травлення

Анатомія печінки

Печінка – складний орган в людському організмі, що виконує десятки найважливіших функцій.

Біохімічна лабораторія

Печінка – це найбільша травна залоза людини, яка займає ключове місце в обмінних процесах організму. У цьому органі відбувається більше 500 різних біохімічних реакцій, а в організмі людини печінка виконує більше 90 функцій! Це дійсно унікальна біохімічна лабораторія організму, в якій на протязі усього життя людини відбувається величезна кількість фізіологічних процесів.

Печінка майже повністю розташовується в правому підребер’ї і розділяється на правий і лівий відділи, які в свою чергу діляться на 4 частки (ліва, права, квадратна і хвостата). Клітини печінки називаються гепатоцитами. Ці клітини виконують різноманітні функції, в тому числі вони відповідальні за вироблення жовчних кислот.

Гепатоцити групуються в структурно-функціональні одиниці печінки призматичної форми – печінкові часточки, між якими розташовуються жовчні капіляри. У свою чергу, найдрібніші жовчні капіляри збираються в більш великі протоки, і, в кінцевому підсумку, утворюють загальну печінкову протоку, яка триває в загальний жовчний проток, з якого жовч надходить у дванадцятипалу кишку.

Читайте також: Як уникнути сезонного загострення гастриту

За добу в організмі людини може вироблятися до 1 літра жовчі. Однак у жовчному міхурі поміщається тільки 70-80 мл жовчі. Вироблювана печінкою жовч виконує безліч травних функцій, одна з яких – емульгування жирів, тобто подрібнення твердих або рідких жирів для полегшення їх подальшого переварювання.

Функції печінки

Як вже було сказано, печінка – це багатофункціональний орган. Тут активно відбувається синтез і розпад основних біоорганічних сполук: вуглеводів, білків, жирів і вітамінів. Найважливішими функціями печінки є:

знешкодження чужорідних для організму хімічних речовин (отрут, алергенів, токсинів), а також видалення та знешкодження токсичних продуктів обміну, гормонів та інших сполук;
вивільнення і запасання глюкози. У печінці міститься полісахарид глікоген (так званий тваринний крохмаль), який утворений залишками глюкози. При недоліку глюкози задіюються специфічні глікогенолітичні гормони, які подають сигнал на синтез ферментів, що розщеплюють глікоген у глюкозу, яка захоплюється в кровотік;
запасання та зберігання деяких вітамінів. Зокрема, в печінці міститься величезна кількість жиророзчинних вітамінів A і D, а також водорозчинний вітамін B12. У печінці відбувається метаболізм вітамінів А, С, D, K, E, PP, вітамінів групи В і фолієвої кислоти. Крім того, печінка є «сховищем» і для багатьох мікроелементів, наприклад заліза, кобальту і міді;
синтез холестерину та інших жирів (ліпідів, ліпопротеїдів, фосфоліпідів), а також регуляція їх обміну;
в печінці синтезуються жовчні кислоти і жовчний пігмент білірубін;
продукція ферментів і деяких гормонів, які беруть участь у травленні;
в печінці зберігається значний обсяг крові. При крововтратах або шокових ситуаціях печінкові судини різко звужуються, за рахунок чого кров викидається в кровоносне русло.

Читайте також: Патологія жовчовивідних шляхів

У плоду печінка є ще й органом кровотворення. Тут синтезуються білки плазми крові – альбуміни, глобуліни і інші білки. У той же час, печінка плоду практично не виконує функції по знешкодженню токсичних речовин, так як ця задача виконується плацентою.

Механізм знешкодження продуктів

Отже, яким же чином відбувається детоксикація шкідливих речовин в печінці? Спочатку токсичні сполуки всмоктуються в кров в кишечнику. Збагачена отруйними речовинами кров від кишечника надходить в печінку по ворітній вені, яка в печінці розгалужується на дрібніші міждолькові вени. Харчування органу киснем відбувається за рахунок печінкової артерії (розділяється на міждолькові артерії), за якою в печінку надходить артеріальна кров. З міждолькових вен і артерій кров поступає в синусоїди, де вже утворюється змішана кров. Далі змішана кров дренується (очищається) і по печінковим венах в кровотік вже викидається очищена від токсинів кров.

Читайте також: Кісти печінки

Сам процес детоксикації шкідливих речовин полягає в їх хімічній модифікації. Наприклад, та чи інша речовина може окислюватися, відновлюватися або гідролізоватися (розщепитися водою). Далі до модифікованої (окислення, відновлення або гідролізовання) речовини приєднується інша речовина, і вже отримане з’єднання не є небезпечним для організму.