Високий кров’яний тиск чинить величезний негативний вплив на роботу серцевого м’яза. У таких випадках потрібно негайно відвідати лікаря.
Аритмія – це не що інше, як порушення частоти серцевого скорочення. У тому випадку, коли проміжок часу між кожним серцевим скороченням однаковий, людина не відчуває роботу серця. При цьому нормою вважається 60-90 скорочень серцевого м’яза в хвилину в спокійному стані. Якщо ж у стані спокою спостерігається зміна ритмічності і частоти роботи серця, то можна судити про аритмію.
При аритмії хворий відчуває роботу власного серця. Виникає тиск у грудях і біль. При цьому серце може сильно битися, на час завмирати або «стрибати». Також хворого турбує втома, часті запаморочення і задишка.
Часто аритмія викликається стресом, прийомом деяких лікарських препаратів, дуже важкою їжею або навіть проблемами з кишечником. Крім того, ризик розвитку аритмії істотно зростає у людей, страждаючих ожирінням, цукровим діабетом і підвищеним кров’яним тиском (гіпертонією). Також буває і вроджена аритмія, де причиною захворювання є спадковість.
При гіпертонії серце є саме тим органом, який зазнає вельми драматичних змін. При підвищеному кров’яному тиску серцевий м’яз змушений перекачувати великі обсяги крові, внаслідок чого орган відчуває перевантаження. З цієї причини в серці виникають певні зміни, зокрема збільшення (гіпертрофія) лівого шлуночка через високий серцевий викид.
При гіпертонії аритмії найчастіше проявляються несвоєчасним скороченням серця і деполяризацыэю (екстрасистолія), а також пароксизмальною тахікардією – різким почастішанням серцебиття від 130 ударів на хвилину до 220 і більше. Напади пароксизмальної тахікардії можуть тривати від кількох секунд і до кількох діб.
Екстрасистолія, як правило, виникає в тому випадку, коли в серцевому м’язі існують додаткові вогнища збудження. При цьому хворий відчуває перебої в діяльності серця. Серце може на час зупинитися, а наступний удар буде дуже сильним. У деяких випадках екстрасистоли бувають множинні.
При появі екстрасистол лікарі не рекомендують вживати чай, каву, алкогольні напої та палити.
Небезпека аритмії на тлі гіпертонії в тому, що екстрасистолія шлуночків і пароксизмальнатахікардія можуть призвести до фібриляції шлуночків. Приступ пароксизмальної тахікардії іноді можна усунути, якщо рефлекторно впливати на блукаючий нерв. Цього можна досягти, якщо, наприклад, натиснути великими пальцями на очні яблука (рефлекс Данини-Ашнера). Також можна масажувати (здавлювати) сонну артерію, або запропонувати людині напружитися або викликати блювотний рефлекс. У випадку, коли вищезгадані заходи не допомагають, необхідна госпіталізація хворого.
Аритмія може розвинутися і на фоні гіпертонічного кризу. При цьому різке підвищення артеріального тиск поєднується з гострою недостатністю лівого шлуночка. Виникає тахікардія, а також виникають такі порушення діяльності серцевого м’яза, як зниження гучності I тону і поява ритму галопу.
При будь-яких порушеннях діяльності серця вам неодмінно потрібно звернутися до лікаря. Тільки після огляду лікарем і відповідного обстеження можна поставити точний діагноз і починати лікування. Варто відзначити, що аритмія без інших ускладнюючих захворювань не представляє небезпеки організму людини. Лікування зводиться до усунення причин, що призвели роботу серця до такого стану. Тут величезне значення має дотримання здорового способу життя, фізіотерапія та контроль над емоціями. При гіпертонії лікар призначає спеціальні антигіпертензивні препарати, які допомагають тримати тиск в нормі.
Хворим аритмією потрібно бути особливо уважними в дні магнітних бур і в період сонячної активності. Якщо ви знаходитесь поза домом, завжди майте із собою призначені лікарем препарати. При дотриманні всіх рекомендацій ризик розвитку ускладнень істотно знижується.
Будьте здорові!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ТАХІКАРДІЯ