Спостереження за COVID-19 показують, що коронавірусна інфекція по-різному впливає на організм різних людей, тому неможливо передбачити, хто піддасться серйозній формі захворювання, а хто помре. На думку вчених, існують п’ять причин, що визначають відмінності в тому, наскільки важко переносять інфекцію пацієнти.
У разі тяжкого перебігу COVID-19 найбільш схильними до ризику вважаються літні люди і хворі хронічними недугами (наприклад, гіпертонією, діабетом). У той же час відомі випадки, коли важко хворіють люди молоді і мали, здавалося б, хороше здоров’я, а люди похилого віку, навпаки, успішно виліковуються. Крім того інфекція у багатьох проявляється різними симптомами, які часом абсолютно не збігаються.
“Більше 2 мільйонів людей у всьому світі виявилися заражені коронавірусом нового типу Sars-CoV-2. Багато переживають хворобу, яка викликається ним без симптомів, інші стають більш-менш важко хворими. Не всі серйозно хворі люди вмирають. У свою чергу, багато пацієнтів з груп ризику піддаються лише незначному впливу інфекції”, – інформує портал Focus.
Вчені, мікробіолог Артуро Касадевал з школи громадської охорони Здоров’я Блумберга при Університеті Джона Хопкінса і інфекціоніст Ліз-Анн Пірофскі з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку назвали кілька причин того, чому COVID-19 проявляє себе так по-різному.
Доза вірусу. За словами експертів, багато що залежить від того, скільки інфекційних агентів проникає в організм людей. Якщо у великій кількості, то імунна система виявляється перевантаженою, що призводить до серйозних наслідків.
Генетика. Віруси зазвичай намагаються приєднатися до клітин-господарів, чіпляючись до білків-рецепторів, які знаходяться на їх поверхні. Кількість і тип білків варіюються від людини до людини.
“Якщо рецептори, необхідні для вірусу, відсутні, людина виявляється генетично стійкою до коронавірусної інфекції”, – пояснили вчені.
Шлях зараження. Вдихання крапель, що містять віруси, може викликати іншу імунну відповідь, ніж та, яка викликається дотиком до обличчя руками, що торкалися брудної поверхні. Слизова оболонка носа і легені реагують на патогени по-різному, тому перебіг хвороби може залежати від способу, яким людина заразилася.
Вірулентність SARS-CoV-2. Коли збудники коронавірусу передаються від одних людей до інших, їх генетичний склад може змінюватися. Подібні мутації збільшують або зменшують здатність вірусної інфекції завдавати шкоди організму, констатують вчені.
Імунний статус. Він багато в чому залежить від досвіду попередніх інфекцій. Якщо імунна система не має пам’яті про інфекційний агент, з яким колись вже боролася, це дозволяє йому уникнути виявлення і завдати більш серйозної шкоди організму.
Зараження вірусом також може впливати на сприйнятливість до інфікування неспорідненим патогеном. Наприклад, грип, який передував COVID-19, може змінити перебіг хвороби абсолютно непередбачуваним чином.
«В цілому ці причини створюють складну структуру захворювання. Кількість вірусу, наші гени, шлях зараження, різноманітність вірусів і наш імунний анамнез – все це разом обумовлює клінічну картину, яка варіюються від безсимптомного перебігу до смерті», – резюмували наукові фахівці.
