Щороку у Великій Британії близько 49 тисяч людей віком до 75 років помирають від серцевих та судинних хвороб, повідомляє Британський фонд серця (BHF). І тепер нове дослідження показало, наскільки серйозно психічні розлади можуть підвищувати індивідуальний ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Остання робота, опублікована в журналі The Lancet, зібрала дані від провідних науковців, аби узагальнити сучасний стан знань про відмінності у здоров’ї серцево-судинної системи серед людей із психічними розладами. Дослідження було зосереджене на найпоширеніших діагнозах — депресії, тривожних розладах, біполярному розладі, шизофренії та посттравматичному стресовому розладі (ПТСР).
Результати виявилися особливо тривожними для людей із важкою депресією: у них зафіксовано на 72% вищий ризик розвитку будь-якого серцево-судинного захворювання (ССЗ). Пацієнти з біполярним розладом чи панічними атаками мають підвищені ризики на 61% та 50% відповідно, а тривога, пов’язана з фобіями, асоціюється з 70% зростанням ймовірності розвитку ССЗ.
Найбільшу загрозу виявлено у людей із шизофренією: їхній ризик розвитку серцево-судинних хвороб, за підрахунками, сягає майже 100%. Навіть ПТСР, який, здавалося б, менш небезпечний у цьому аспекті, все ж підвищує ризик на 57%.
На цьому наголосила професорка Віола Ваккаріно з Університету Еморі (США). За її словами, система охорони здоров’я потребує змін:
«Понад 40% людей із серцево-судинними захворюваннями мають також психічні розлади. Тісний зв’язок між психологічним і фізичним здоров’ям вимагає нових підходів у наданні допомоги пацієнтам із супутніми діагнозами».
Фахівчиня підкреслила, що найефективнішим підходом стане мультидисциплінарна команда, яка включатиме лікарів різних спеціальностей, соціальних працівників і медсестер. Лише командна робота дозволить забезпечити комплексний догляд та ресурси для такої вразливої групи пацієнтів.
Дослідження також спирається на попередні наукові роботи, які довели, що психічні розлади порушують роботу механізмів стресової відповіді організму. Йдеться зокрема про так звану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь (HPA axis), яка впливає на імунну систему та обмін речовин. Порушення цієї системи призводить до небажаних наслідків, що підвищують ризик серцевих недуг у довгостроковій перспективі. Серед них — підвищений тиск і хронічні запальні процеси, які добре відомі як фактори ризику серцево-судинних захворювань.
Хоча вчені визнають, що багато аспектів залишаються недостатньо вивченими й потрібні додаткові дослідження, вони одностайно наголошують: необхідний інтегрований підхід, який би враховував складні потреби людей із психічними розладами та допомагав надавати їм найкращу медичну допомогу.
Що таке серцево-судинні захворювання?
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — це група патологій, які вражають серце та судини. За даними Національної служби охорони здоров’я Великої Британії (NHS), найчастіше вони пов’язані з накопиченням жирових відкладень у стінках артерій і підвищеним ризиком утворення тромбів.
Нині ССЗ є однією з провідних причин смерті та інвалідності у світі, проте в більшості випадків їх можна запобігти, якщо дотримуватися здорового способу життя.
Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних хвороб:
- малорухливий спосіб життя та відсутність фізичних навантажень
- надмірна вага та ожиріння
- спадковість
- належність до груп підвищеного ризику (зокрема, вихідці з Південної Азії, Африки чи Карибського регіону)
- зловживання алкоголем
- нездорове харчування
- високий артеріальний тиск
- регулярне куріння
- високий рівень холестерину
- психічні розлади
- діабет
- захворювання нирок
Таким чином, нове дослідження ще раз доводить: здоров’я серця і психічне благополуччя тісно пов’язані. А це означає, що піклуватися потрібно про обидва аспекти одночасно — адже профілактика і своєчасне лікування можуть врятувати тисячі життів.