Одне з найпоширеніших захворювань «сезону застуд» – гострий трахеїт. Лікування повинно бути своєчасним, щоб хвороба не стала хронічною.
Трахеїт являє собою запальний процес слизових оболонок трахеї – дихальної трубки, яка починається в гортані і переходить в бронхи. Розрізняють хронічну і гостру форму захворювання.
Гострий трахеїт – поширений діагноз у сезон ГРЗ. Найчастіше причиною захворювання є віруси, стафілококи, стрептококи, які викликають риніт, фарингіт і ларингіт. Тому зазвичай трахеїт в гострій формі виникає на фоні інших гострих захворювань, якщо їх не лікувати. Наявність вогнищ хронічної інфекції в носоглотці (синусит, тонзиліт) також призводить до розвитку трахеїту.
Рідше причиною трахеїту є травмування дихальних шляхів гарячим, холодним, сухим і запиленим повітрям, вдихання шкідливих випарів і газів.
Гостре запалення трахеї проявляється сильним кашлем (особливо вранці), першінням в горлі, болем у горлі і за грудиною. Кашель посилюється при глибокому вдиху, сміху, плачі. На початку хвороби температура тіла незначно підвищується, кашель зазвичай сухий або з невеликою кількістю мокротиння. При бактеріальній стадії запалення кашель стає вологим, відходить невелика кількість гнійної мокроти. У період залишкових явищ мокрота стає слизовою, а кашель – вже не таким болючим і сильним.
Лікування гострого трахеїту має бути комплексним. Воно спрямоване на лікування супутніх захворювань і усунення всіх вогнищ інфекції.
Лікування трахеїту засноване на усуненні факторів, які викликали запалення, а також симптомів захворювання. Ще одне його завдання – попередити ускладнення на бронхи та легені.
Якщо причиною гострого трахеїту є віруси, то в перші чотири дні захворювання показаний прийом противірусних препаратів (ремантадин, інтерферон, протефлазит).
При гнійному характері мокротиння (воно стало зеленого чи жовтого кольору) застосовуються антимікробні засоби (з групи амоксициліну або макролідів). Прийом антибіотиків завершується, коли мокрота очищається від гною.
Для зниження температури тіла, зменшення головного болю застосовуються парацетамол та інші протизапальні засоби. З домашніх засобів з цією метою можна використовувати теплі напої з журавлиною, малиною, обтирання шкіри сумішшю спирту зі столовим оцтом в пропорції 1: 1, прохолодні компреси на чоло.
При болісному кашлі пацієнтові призначають протикашльові препарати: кодеїн, глауцин, либексин, синекод. Для поліпшення відходження мокроти використовують відхаркувальні засоби: бромгексин, корінь алтея, лазолван, лужні інгаляції.
Одночасно проводиться лікування хвороб, які спровокували запалення трахеї – синусит, тонзиліт, риніт та ін.
Для лікування залишкових явищ захворювання може бути використана гомеопатія (пульсатилла, нукс воміка, аконіт та ін.).
При лікуванні гострого трахеїту широко застосовуються такі методи фізіотерапії як гірчичники і інгаляції.
Гірчичники ставляться одночасно на груди і спину, ближче до центру грудини на 20 хвилин для дорослих, і на 5-10 хвилин – для дітей. Дратуючи шкірні рецептори, гірчичники допомагають зменшити частоту нападів кашлю. Речовини, що містяться в гірчиці, викликають почервоніння шкіри, розширюють судини, посилюють приплив крові до місця аплікації. Завдяки підвищенню рефлекторного тонусу відбувається «пробудження» захисної функції організму.
Інгаляції допомагають позбавитися від виснажуючого кашлю і поліпшити загальний стан пацієнта. Для проведення інгаляцій можна використовувати ефірні масла евкаліпта, ялиці, ялівцю, сосни. Бажано проводити інгаляції за допомогою спеціальних приладів – парового інгалятора або сучасного приладу небулайзера. Це дозволить направити випаровувані цілющі частинки максимально в дихальні шляхи. Один з варіантів суміші для парового інгалятора: 3-5 крапель ефірного масла, чайна ложка соди і 2-3 краплі йоду (якщо немає алергії). Вдихайте випаровування не менше 5 хвилин.
Як засіб для проведення інгаляцій за допомогою небулайзера можна використовувати беродуал.
Якщо лікування гострого трахеїту почалося вчасно, з проблемою вдається впоратися зазвичай за 1-2 тижні.
У дуже рідкісних випадках захворювання супроводжується нападами задухи, астмою та іншими небезпечними для життя ускладненнями. У цих випадках необхідне стаціонарне лікування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВСЕ ПРО ЛІКУВАННЯ КАШЛЮ ТА ОРГАНІВ ДИХАННЯ