Рання діагностика і вчасно розпочате лікування – запорука успіху в боротьбі з недугою.
Лейкоз (рак крові) – саме часте онкологічне захворювання у дітей, при якому попередники кров’яних клітин (еритроцитів, лейкоцитів, лімфоцитів) перероджуються в злоякісні. Розростаючись в кістковому мозку, пухлинні клітини поступово витісняють нормальну кровотворну тканину. У результаті в крові з’являються пухлинні (бластні) клітини, знижується вміст нормальних клітин крові, що призводить до анемії, підвищеної кровоточивості, пригнічення імунітету і розвитку інфекційних ускладнень.
На щастя лейкози у дітей та підлітків досить добре піддаються лікуванню.
Захворювання починається з появи пухлинної клітини, яка стає родоначальницею цілого клону бластних клітин. Виявлено зв’язок деяких факторів з виникненням лейкозу.
Імовірність розвитку лейкозу вище у дітей у разі:
Хоча ризик захворіти лейкозом відносно невеликий, лікарі рекомендують регулярно обстежувати дітей з факторами ризику для своєчасного виявлення можливих патологічних змін.
Зустрічаються наступні типи лейкозу:
При лейкозі вихід патологічних клітин у кровотік призводить до витіснення нормальних клітин крові і появі основних проявів хвороби. Серед них:
Крім того можуть бути:
Лікар встановлює діагноз, грунтуючись на клінічній картині захворювання, даних огляду і результатів аналізів, що дозволяють підтвердити діагноз і визначити тип лейкозу.
При діагностиці лейкозу можуть застосовуватися:
Необхідно регулярно повторювати аналізи для контролю реакції організму дитини на лікування.
У дитячому віці хвороба краще піддається терапії, а організм краще переносить курс лікування.
Нерідко перед початком лікування лейкозу доводиться лікувати ускладнення захворювання, наприклад, використовувати антибіотики, переливання крові та інші методи лікування для боротьби з інфекціями.
Головним методом лікування лейкозу є хіміотерапія. Хіміопрепарати можуть вводитися внутрішньовенно, внутрішньом’язово або внутрілюмбально (в спинномозкову рідину), прийматися per os у вигляді таблеток. Після закінчення основного курсу терапії проводяться курси підтримуючою терапією для профілактики рецидивів захворювання.
Для руйнування ракових клітин і зменшення розмірів пухлинних вогнищ може застосовуватися променева терапія. Хірургічні методи лікування лейкозу у дітей практично не застосовуються.
У разі неефективності стандартного лікування шанс на одужання хворому може дати трансплантація стовбурових клітин. Трансплантація передбачає пересадку кровоутворюваних стовбурових клітин пацієнта після того, як за допомогою хіміотерапії та опромінення були вбиті всі клітини кісткового мозку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЛЕЙКЕМІЯ (ЛЕЙКОЗ)