Деякі пухлинні захворювання розвиваються внаслідок ВІЛ-інфекції. Антиретровірусна терапія дозволила знизити кількість онкологічних хворих серед ВІЛ-позитивних.
Деякі онкологічні захворювання розвиваються при ВІЛ-інфекції на стадії синдрому набутого імунодефіциту. Ці захворювання прийнято називати СНІД-асоційованими, і їх наявність у хворого з ВІЛ-інфекцією вказує на розвитку СНІДу.
До онкологічних захворювань, що виникають при СНІДі, відносяться: саркома Капоші, інвазивний рак шийки матки, неходжкінська лімфома і лімфома центральної нервової системи. При синдромі набутого імунодефіциту висока ймовірність розвитку раку прямої кишки, хвороби Ходжкіна, раку ротової порожнини, пухлинних захворювань шкіри, раку легенів і яєчок. Що стосується інших видів раку, то поки ще достеменно не відомо про взаємозв’язок цих захворювань з ВІЛ-інфекцією. Однак існує думка, що в силу ослабленої імунної системи вірусом імунодефіциту людини, ймовірність ракових захворювань підвищується.
До того моменту, як стало відомо про ВІЛ, саркома Капоші була досить рідкісним захворюванням. В основному, ця хвороба зустрічалося серед літніх чоловіків середземномор’я, екваторіальної Африки, а також в осіб, яким робили пересадку органів. Однак із зростанням кількості ВІЛ-інфікованих хворих стрімко збільшується і кількість випадків розвитку саркоми Капоші.
Хвороба характеризується утворенням темно-фіолетових і коричневих плям (лезій), що виникають на різних ділянках тіла, переважно на стопі, бічних поверхнях гомілки і поверхнях кистей. У рідкісних випадках злоякісні новоутворення виникають на слизових оболонках і повіках.
На сьогоднішній день основним фактором розвитку саркоми Капоші вважається вірус герпесу людини 8. І саме у ВІЛ-позитивних цей вірус стає причиною онкологічної хвороби, у той час як у ВІЛ-негативних осіб вірус герпесу 8 типу не провокує розвиток саркоми Капоші.
При виявленні епідемічної саркоми Капоші хворим призначається антиретровірусна терапія та протипухлинне лікування у лікаря-онколога.
Приблизно у 5-10% хворих на СНІД зустрічаються лімфоми. Неходжкінська лімфома – захворювання лімфоїдної тканини, яка при прогресуванні може поширитися і на інші органи.
У ВІЛ-інфікованих також зустрічаються і первинні лімфоми центральної нервової системи. Частими симптомами первинної лімфоми ЦНС є судоми, втрата пам’яті, параліч лицьового нерва, сонливість.
Успішність лікування хворих з ВІЛ-асоційованими лімфомами в чомусь залежить від типу лімфоми та стану імунної системи хворого.
У ВІЛ-позитивних жінок висока ймовірність розвитку передракового стану в шийці матки, який з часом може перейти в інвазивний рак шийки матки, коли ракові клітини вражають глибокі шари шийки матки.
Інвазивного раку шийки матки можна уникнути, якщо вчасно почати лікування неоплазії шийки матки (передраковий стан). Відзначено, що неоплазія шийки матки легше переростає в ракову пухлину у ВІЛ-позитивних людей.
Орально – генітальний механізм передачі можливий для вірусів гепатиту В і С, ВІЛ, вірусів герпесу і вірусів папіломи людини.
Ті чи інші ракові захворювання розвиваються приблизно у 40% хворих на СНІД. З розвитком медицини і впровадженням нових стандартів антиретровірусної терапії поширення онкологічних захворювань серед хворих на СНІД вдалося трохи знизити. Зокрема, знизилася кількість хворих на саркому Капоші і неходжкінської лімфоми.
Розвиток ракових захворювань у ВІЛ-позитивних людей провокують і інші чинники ризику. Наприклад, куріння підвищує ймовірність розвитку раку легенів, губ і органів дихальної системи, в тому числі і у здорових людей.
На жаль, лікувати рак у ВІЛ-інфікованих важко. Через ослаблену імунну систему в ряді випадків складно проходить процес хіміотерапії. На даний момент розробляються нові методики лікування онкологічних захворювань у хворих на СНІД з використанням стовбурових клітин і моноклональних антитіл.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
САРКОМА: ПРАВДА ПРО РІДКІСНЕ І НЕБЕЗПЕЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ