При опіках головне – вчасно надати потерпілому якісну першу допомогу. У деяких випадках це може врятувати життя людині.
Термічний опік – поширена травма, яку, в більшості випадків, можна отримати вдома або на виробництві. Найчастіше виникають опіки при впливі окропу, розпеченого металу або полум’я.
Залежно від тяжкості ураження тканин, прийнято виділяти чотири ступені опіків. Опіки 1 і 2 ступеня вважаються поверхневими, а опіки 3 і 4 ступеня – глибокими.
При термічному опіку першого ступеня уражене місце червоніє і припухає. Хворого турбує печіння і біль, які посилюються при дотику. Як правило, симптоми опіку першого ступеня зберігаються протягом 2-3 днів. Деякий час на місці пошкодження можливо злущування епідермісу, і через 3-5 днів травмовану ділянку виглядає практично здоровим.
Термічний опік другого ступеня виникає при тривалому впливі джерела тепла або при різкій дії високої температури. Крім почервоніння і набряку тканин, у потерпілого також утворюються пухирі, наповнені тканинної рідиною. Через деякий час вміст бульбашок стає желеподібний через згортання білка.
При опіку другого ступеня потерпілого, як правило, турбує сильний біль. Через кілька днів вираженість симптоматики починає зменшуватися, відновлюється місцевий кровообіг, а рідина поступово всмоктується. Під бульбашками відбувається активний процес ділення клітин епідермісу, і через приблизно тиждень з’являється вже новий роговий шар.
Тривалий вплив високої температури призводить до появи опіку 3 ступеня. В даному випадку відбувається некроз (омертвіння) тканин, який може бути вологим або сухим. Вологий некроз тканин, як правило, виникає при дії окропу або пару. Уражена ділянка шкіри стає пастозною, набряклою і набуває жовтуватого відтінку.
При сухому некрозі шкірні покриви сухі, щільні, мають темно-буре або чорне забарвлення. Як правило, загоєння відбувається з утворенням рубців.
Це найважчі опіки, які часто охоплюють великі ділянки тіла. При таких опіках омертвляються всі шари шкіри, а також тканини, що знаходяться під шкірою (підшкірний жир, сухожилля, кістки і м’язи). Подібні пошкодження загрожують не тільки здоров’ю, але й життю постраждалого. При опіках четвертого ступеня висока ймовірність летального результату.
При опіках, в першу чергу, потрібно погасити полум’я або усунути джерело тепла. Якщо на людині горить одяг, то її потрібно швидко зняти або накинути на потерпілого тканину (наприклад, ковдру або плащ), щоб перекрити доступ повітря до полум’я.
При опіках 1 і 2 ступеня уражену ділянку шкіри потрібно на 15-20 хвилин підставити під холодну воду. Не застосовуйте лід! На опік 3 і 4 ступеня лити воду не можна. Замість цього на травмовану ділянку шкіри потрібно накласти змочену у воді пов’язку.
Для попередження розвитку інфекційного процесу на місце опіку накладається пов’язка, просочена антисептиком.
Після надання першої допомоги при опіках 3-4 ступеня, а також при великих опіках, необхідно викликати швидку медичну допомогу для подальшої госпіталізації. Лікування постраждалих від опіків має включати в себе комплекс різних заходів, спрямованих на зняття шокового стану, усунення болю, корекцію водно-електролітного балансу, боротьбу з інтоксикацією і попередження розвитку гострої серцевої, ниркової або печінкової недостатності.
Місцеве лікування при опіках включає в себе застосування антисептичних розчинів, мазей, спеціальних емульсій та бальзамів, які застосовуються в умовах стаціонару. Такі заходи запобігають розвитку інфекційного процесу і сприяють загоєнню ран. У важких випадках хворому може знадобитися пересадка шкіри.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
5 ТИПОВИХ ПОБУТОВИХ ОПІКІВ І ДОПОМОГА ПРИ НИХ