Як самостійно визначити норму і відхилення реакції Манту? Які фактори впливають на достовірність результатів?
Проба Манту – туберкулінова проба, за допомогою якої досліджується реакція організму на підшкірне введення антигену збудника туберкульозу. Вперше дану пробу провів французький лікар Манту, на честь якого і була названа дана діагностична процедура.
Відзначимо, що проба Манту не є щепленням, це лише діагностичний метод, що дозволяє запідозрити наявність туберкульозної палички в організмі людини.
Пробу Манту роблять починаючи з однорічного віку дитини. Таку процедуру слід проводити один раз на рік, незалежно від результатів попередніх проб. Антиген збудника туберкульозу вводиться підшкірно в руку, між внутрішньою частиною ліктя і зап’ястям. По закінченню 72 годин після проведення проби необхідно прийти до лікаря для оцінки реакції.
Реакцію проби Манту оцінюють залежно від діаметра папули, що утворилася на місці введення антигену. Залежно від розмірів папули результати можуть бути:
Результат реакції Манту можна визначити і самостійно через 72 години після підшкірного введення антигену.
Нормальна реакція
Якщо через 3 доби після проби у дитини не виникає почервоніння, а ущільнення не перевищує 1 мм, то це негативна реакція, яка вказує на те, що у дитини все в порядку.
Висновок про нормальну реакцію Манту робиться виходячи з динаміки процесу. З кожним роком розмір ущільнення повинен зменшуватися, і до семирічного віку папула повинна бути майже непомітною.
Сумнівний результат
Якщо ущільнення при реакції Манту не перевищує 4 мм, а в місці ін’єкції утворилося почервоніння, то такий результат прийнято вважати сумнівним.
Позитивна реакція
При розмірі папули більше 5 мм говорять про позитивну реакцію Манту. Іноді позитивна реакція буває гіперергічною – наявність ущільнення розміром понад 17 міліметрів. Крім того, на місці ін’єкції можуть утворитися гнійники і виразки. Така реакція може вказувати на місцеве бактеріальне зараження або на можливе зараження туберкульозом.
Після проведення проби Манту місце ін’єкції не можна мочити і дратувати. В іншому випадку можливий розвиток хибнопозитивної реакції. Заклеювання пластиром також нерідко призводить до появи хибнопозитивних результатів.
У деяких випадках можливий розвиток алергічної реакції на пробу Манту. Розвитку алергії може сприяти спадковість і схильність дитячого організму до різних алергенів. Причиною алергії на Манту може бути фенол, який в малих (безпечних) дозах входить до складу розчину, що вводиться.
Алергічна реакція при реакції Манту, як правило, розвивається раптово. Симптоми алергії дуже схожі на гостре респіраторне захворювання. Можливе підвищення температури тіла, поява висипань на шкірі, втрата апетиту, загальна слабкість і розвиток анафілаксії.
При розвитку вищезазначених симптомів необхідно звернутися до лікаря, який призначить відповідне лікування. При алергічних реакціях дитині можуть призначити антигістамінні препарати.
Основними протипоказаннями до проведення проби Манту є:
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ЩЕПЛЕНЬ